29 жовтня — Всесвітній день боротьби з інсультом. Ні для кого не секрет, що у Рівному пацієнтів, які стикнулися із такою проблемою, після стандартних процедур з лікарні направляють додому, а їхні рідні у переважній більшості не знають, як далі давати з ними раду. Бо після пережитого удару в людей нерідко може відмовити половина тіла, що робить їх заручниками ситуації. Ми зустрілися із головним лікарем медичного центру «Реавіта» Олександром Вашенюком, щоб дізнатися, наскільки реально після інсульту повернутись до нормального життя.
«Багато залежить від пацієнта»
— Чи багато у нашій області таких людей, які опиняються у ситуації, коли самостійно не можуть дати собі ради?
— Наш медичний центр займається лікуванням та реабілітацією пацієнтів з інсультом та людей, які його перенесли. Також ми допомагаємо людям із травмами хребта, головного мозку та ушкодженнями спинного мозку. За п’ять років у нашій клініці ми прийняли близько 800 пацієнтів. У нас лікувалися хворі від 6 до 92 років. Ці цифри говорять про те, скільком людям потрібна допомога. А для того, щоб її надавати, потрібно мати фахову команду. Таку, як у нас в клініці. Наш колектив складається із лікарів, реабілітологів, логопедів, нейропсихологів та спеціально навченого середнього та молодшого медичного персоналу.
— Наскільки важливо після інсульту вчасно звернутися до спеціаліста?
— Чим раніше, тим краще. Не можна втрачати дорогоцінного часу, який починається з моменту розвитку інсульту та триває півроку-рік, коли максимально можна відновити втрачені функції організму. Бо після цього організм теж відновлюється, але дещо повільніше. Тоді уже потрібно докладати набагато більше зусиль та часу.
Якщо людина тривалий час лежить, її життя ще більше погіршується. Приєднуються різні хвороби, які спровоковані малорухливим способом життя, — застійні пневмонії, пролежні та ін. Зрозуміло, що ні в кого вдома немає спеціальних матраців, які перешкоджають утворенню пролежнів. А родичі, котрі доглядають за такими людьми, самі не знають, що з ними робити. Інколи займаються фізичними вправами з пацієнтом, які, навпаки, йому шкодять. Йдеться про підйом пацієнта, коли його тягнуть за хвору руку. Від таких дій розвиваються проблеми з м’язами. Плечова кістка може випасти із суглоба, що призводить до вираженого больового синдрому. Відбувається значне обмеження рухів у плечі. Окрім того, використання різноманітних еспандерів для кисті може призвести до підвищення скорочення (спастики) м’язів в ушкодженій кінцівці. Тому тільки кваліфіковані спеціалісти можуть допомогти людям, які опинилися у складних обставинах.
До слова, наші спеціалісти допомагають хворим максимально повернутися до повноцінного життя, аби обходитися без доглядальниць, що саме по собі є прогресом. Найбільшим щастям для наших пацієнтів є, коли вони самі можуть за себе подбати. Скажімо, приготувати собі їсти. Тоді до людини приходить усвідомлення того, що не все так погано, як здавалося на перших порах. Пацієнти починають активніше працювати над собою та своїм станом.
— Чим спеціалізовані клініки ефективніші від звичайних?
— Наша перевага над іншими клініками у тому, що, маючи можливості, пацієнт може перебувати у нас від двох тижнів і більше. Адже лікування та реабілітація — складна річ, а відновлення функцій організму відбувається поступово. Бо проблеми справді вагомі. У пацієнта може бути порушена хода, відсутня нормальна робота кінцівки, бувають порушення мови та ковтання. До нас привозять хворих із зондами, трахеостомами та сечовими катетерами. Щоб впоратися із цими проблемами, потрібен час. У нас є спеціально розроблені програми, які у майбутньому дозволяють хворому звільнитися від цих додаткових обтяжень. Ми намагаємося допомогти хворому повернути колишню якість життя.
Ще однією важливою деталлю для одужання є персонал. Спеціалісти не повинні бути черствими, вони мають посміхатися, допомогти та підтримати хворого, якщо це потрібно. Саме ставлення може вселити надію у пацієнта, який за станом здоров’я є тяжким.
— Звучить аж надто фантастично…
— Ні, цього нам вдається досягнути завдяки постійному навчанню персоналу. Наші працівники їздять як до інших міст України, так і за кордон, щоб вивчити найновіші методики реабілітації. Неодноразово й до нашого медичного центру «Реавіта» у Рівне приїздили іноземні фахівці, які ділилися досвідом.
— Якщо людина залишилася нерухомою, чи є у неї шанс повернутися до повноцінного життя?
— Після реабілітації завжди є результат. На ноги може стати навіть найтяжчий хворий. Дуже важливо, щоб у пацієнта було бажання. Відновлення — це важка праця, а у хворого може бути відсутнє бажання щось робити. Особливо це буває, коли хворі після лікарні уже певний час пробули вдома. Там за них усе те, що вони могли б робити самостійно, роблять їхні родичі. Якщо пацієнт може самостійно їсти, то його чомусь починають годувати з ложечки. Може пацієнт сам розчісуватися або вдягатися, то за нього і це роблять. Виходить, що людина перебуває у стані гіперопіки, і цей стан їй шкодить. Пацієнт звикає, що за нього усе зроблять. Можна сказати, що людина перестає повноцінно жити. Перед початком реабілітації доводиться переконувати, що це неправильно. Хворому підбирають спеціальну програму для реабілітації. Адже у кожного пацієнта втрачаються різні функції організму, які потрібно відновити.
«Лікуватись прилітають навіть із США»
— Розкажіть про успішний досвід, коли людина після пережитого інсульту змогла повернутися до роботи.
— Згідно із даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, лише 8 12% пацієнтів, що перенесли інсульт, повертаються до роботи. Одним із прикладів є успішна реабілітація пацієнтки із Млинова, яка отримала обширний ішемічний інсульт. Ця жінка тривалий час перебувала у тяжкому стані. У неї практично була втрачена можливість розмовляти та розуміти мову. Вона не могла самостійно пересуватися. Адже у неї не рухалися праві кінцівки. Але ця жінка не полишала надії. І з допомогою злагодженої роботи працівників клініки добилася того, що змогла повернутися на роботу і зараз працює. Вона уже не почувається обмеженою.
— Чи правда, що до вас звертаються за допомогою із інших країн?
— Так, нещодавно у нас був пацієнт зі США. Його приїзду передував тривалий діалог між нами та однією з найбільших клінік у Чикаго. Адже потрібно було зрозуміти, в якому стані перебуває хворий. Коли було отримано усі дані, то ми поділилися тим, чим можемо йому допомогти. Після двотижневих переговорів між нами та лікарями і соціальними працівниками тієї клініки пацієнта на початку серпня зі Сполучених Штатів Америки доставили до Рівного. Це був складний вісімнадцятигодинний переліт. Адже пацієнт був лежачий, тому літак із США зупинявся у Канаді та Ірландії, щоб не нашкодити хворому. Виявилося, що хворий був українцем, який має політичний притулок від американського уряду. Людина була абсолютно нерухома. Але почала у нас самостійно ковтати, розмовляти та пересуватися.
— Що відбувається з пацієнтом після лікування?
— Перед випискою пацієнта ми приділяємо час для того, щоб навчити його родичів. Їм розповідають та показують, як надалі потрібно займатися із хворим вдома. Адже не може бути такої ситуації, коли людина після реабілітації приїхала додому, а там її просто вклали у ліжко. Із усіма пацієнтами наша клініка підтримує двосторонній зв’язок та консультує, якщо це потрібно. Важливо, щоб хворі та родичі пам’ятали: після інсульту життя не закінчується! Разом знайдемо сили на новий крок!
Медичний центр «Реавіта» знаходиться за адресою: вул. Карнаухова, 31
Тел. (0362) 63 67 63
(050) 372 00 06
(097) 457 40 11
Сайт: www.reavita.com.ua
