Він одразу хотів піти на війну добровольцем. Кілька місяців охороняв Рівнеазот, а наприкінці вересня 2022 року потрапив на Луганщину, де і загинув 8 січня... Учора його поховали.
Про смерть воїна повідомила Гощанська селищна рада:
- Гощанська територіальна громада провела в останню дорогу воїна-захисника Михалочка Євгена, який віддав найцінніше – своє життя - за свободу і незалежність нашої держави, за наше мирне небо. Гіркий біль пронизує серця, бо втратили справжнього патріота, мужнього воїна.
Михалочко Євген Петрович народився 23 квітня 1974 року в селі Антонівка, що на Володимиреччині. Коли йому було три роки родина переїхала в Гощу. Тут майбутній Герой закінчив середню школу, а відтак уступив до Сарненського професійно-технічного училища, де здобув професію тракториста.Після служби у армії, працював трактористом колгоспу в селі Симонів. Одружився. Придбав для сім’ї будинок у Симонові.
З першого дня війни Євген рвався на війну добровольцем. Не переставав ходити у військкомат, поки його не взяли у тероборону. Кілька місяців охороняв Рівнеазот, а наприкінці вересня 2022 року потрапив на Луганщину.
8 січня 2023 року поблизу населеного пункту Кузьмине Луганської області стрілець 1 відділення 3 стрілецького взводу стрілецької роти (конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних) стрілецького батальйону (з КЕОП та ОГП), сержант Михалочко Євген Петрович потрапив під приціл снайпера й отримав несумісне з життям кульове поранення.
Провести загиблого Євгена в останню дорогу та віддати йому шану зібралися жителі громади, родина, друзі, бойові побратими. Поховали Захисника на кладовищі смт Гоща з усіма військовими почестями, під постріли почесної варти та Гімн України. Син, брат, чоловік, батько трьох дітей. Війна забрала в мами сина, у дітей - батька.
Щирі співчуття матері Лідії Степанівні, дітям Василю, Марії та Ірині, братові й сестрі, дружині. Вічна пам’ять і вічна слава Герою!
