Земляки, рідні та побратими поховали: рівнянина Сергія Іванюка, Богдана Білоуса із Соснівської ТГ, Віктора Добридника з Сарненщини, Петра Луцика з Гощанської громади та Івана Будя з Вовковий, що на Демидівщині.
24-річний Сергій Іванюк – рівнянин. Захисник народився 20 січня 1999 року, навчався у школі №1, згодом у НУВГП, займався 3D-моделюванням та проєктував житлові будинки. З квітня 2023 року був призваний до лав ЗСУ. З 5 вересня молодший лейтенант вважався зниклим безвісти. Через три довгих місяці рідні отримали підтвердження про загибель Сергія. Це сталося на Запоріжжі 31 серпня під час мінометного обстрілу. Поховали Героя на кладовищі «Нове».
38-річний Богдан Білоус – уродженець Львівщини. Після закінчення Вищого професійного училища №71 у м. Камʼянка-Бузька пройшов службу у ЗСУ. Одружившись, Богдан переїхав на Рівненщину, у Великі Селища Соснівської громади. Захищати Україну воїн був призваний за мобілізацією 5 серпня минулого року. Богдан був доброю, світлою людиною, хорошим сім’янином, батьком двох маленьких дітей. У лавах Збройних Сил України – солдатом-гранатометником механізованого відділення. Брав участь у боях на найгарячіших напрямках фронту. Життя воїна обірвалося 22 листопада під час виконання бойового завдання в Харківській області. Поховали Героя у Великих Селищах.
46-річний Віктор Добридник проживав у Кричильську Сарненської громади. З березня минулого року військовий захищав Батьківщину у лавах Збройних Сил України. Служив молодшим сержантом в одній із єгерських бригад. 4 листопада під час виконання бойового завдання на Донеччині воїн загинув. Поховали захисника у рідному селі. У Героя залишились двоє дочок, мати та брат.
53-річний Петро Луцик – уродженець села Синів, що на Гощанщині. Тут він народився 2 липня 1970 року, закінчив середню школу. Згодом було навчання у Рівненському вищому професійному училищі №1. Після одруження молода сім'я оселилася в Курозванах. Спершу чоловік їздив на заробітки, потому став успішним підприємцем, займався сільським господарством. Був церковним старостою у місцевому храмі ПЦУ. З перших днів повномасштабного вторгнення рф він добровільно став на захист України. 25 березня минулого року поповнив ряди роти охорони третього відділу Рівненського РТЦК СП, а наприкінці травня 2022 року потрапив на Харківщину у складі 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. 23 листопада на Харківщині Герой загинув.
28-річний Іван Будь проживав у селі Вовковиї Демидівської тергромади. Народився захисник у 1995 році в селі Острів. На фронті солдат служив водієм штурмової роти. 22 листопада Герой загинув під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку. Поховали захисника на кладовищі його рідного села Острів.
Вічна пам'ять і шана українським воїнам, які до останнього подиху захищали рідну землю і кожного з нас!
