В одному з сіл колишнього Здолбунівського району мешкає родина Никончуків, яка з початку повномасштабної війни прихистила 5 сімей.
П’ять років тому вони створили сімейну ферму, а згодом почали займатися і зеленим туризмом. Облаштували агросадибу і зробили усе для того, щоб туристи могли відчути дух старовини і разом із тим мати комфортний побут. Тепер тут живе сім’я переселенців.
«Коли розпочалася війна, я дуже хотіла допомогти людям, які в біді, які живуть під обстрілами, які втратили дах над головою, - розповідає власниця ферми Наталія Никончук. – Рідні мене підтримали. Та й жителі громади ділилися тим, що мали. Загалом за увесь час ми прийняли 5 сімей. Це люди з Миколаївської, Чернігівської, Донецької областей, у тому числі й з-під Маріуполя. Серед них і багатодітні мами, і бабусі з внуками, і подружжя передпенсійного віку, і жінка, яка турбується про синочка, в якого проблеми зі здоров’ям».
Дехто з них вже зміг повернутися додому. Так, гості з Чернігівщини нещодавно поїхали до себе у рідне село – в них вже відносно спокійно, та й город садити потрібно, переконували вони. А дехто вирішив їхати за кордон. Натомість є сім’я переселенців, яка має намір залишитися на Рівненщині, де їх прийняли.
«Я дуже вболіваю за наше село і хотіла б, щоб воно відроджувалося. Тому думка про те, щоб хтось із переселенців забажав би тут залишитися, була, - ділиться Наталія Никончук. – І ось до нас приїхала родина з-під Бахмута – мама, донька та один із синів. Її чоловік та старший син воюють у лавах ЗСУ. І після того, як жінка дала їм знати, де вони оселилися, надіслала фотографії краєвидів, то чоловік попросив підшуковувати дім тут, адже додому їм нема куди повертатися».
Щоб сім'ям переселенців жилося краще, пані Наталія виділила для них городи і навіть частково засадила – щоб на осінь вони мали врожай.
