На Рівненській АЕС проведуть стрес-тест

1114 0

Ми у соцмережах:

На Рівненській АЕС проведуть стрес-тест

Нове поняття — «стрес-тест атомних станцій» — з’явилося у березні цього року. В Інтернет-технологіях стрес-тестом називають перевірку надійності та стійкості програмного забезпечення в умовах перевищення меж нормального функціонування.

Після подій на Фукусімі-1 перед урядами країн, що мають атомну енергетику (всього у світі діє 438 атомних енергоблоків), постало питання: які заходи потрібно вжити, щоб уникнути повторення подій на японській станції. 23 березня ШЕМА (об’єднання регулюючих і наглядових органів атомної енергетики в країнах Євросоюзу, де працює найбільше атомних станцій) заявило про розробку програми перевірки стійкості АЕС до впливів і факторів, які визначили розвиток подій на Фукусімі. Тоді ж вирішили цю програму назвати стрес-тестом. Перевірка передбачає тільки аналітичну роботу, випробування і перевірки на блоках категорично заборонені. Будуть оцінені наслідки невиконання функцій безпеки в результаті накладення декількох вихідних подій аварії (у тому числі землетрусів, повеней, ураганів тощо) з урахуванням довгострокової втрати енергопостачання і всіх способів відведення тепла від ядерного палива. На основі результатів аналізу будуть розроблені заходи з підвищення безпеки. Стрес-тести мають бути завершені до кінця цього року, про результати буде повідомлено в грудні на саміті Євросоюзу. Євросоюз запропонував сусіднім країнам також провести аналогічні оцінки безпеки своїх АЕС. Україна, Росія і Вірменія підтримали цю ініціативу. У травні в Києві відбулася колегія Держатомрегулювання України, яка визначила підходи до проведення стрес-тестів українських АЕС і встановила термін закінчення робіт — 15 жовтня цього року. Переважно технічне завдання на додаткові аналізи безпеки наших АЕС відповідають західноєвропейському підходу з урахуванням умов України. На Рівненській АЕС за цю роботу відповідає служба аналізу безпеки (САБ) із залученням провідних фахівців з інших підрозділів. У тому, що відбулося в Японії, до цього часу залишається багато незрозумілого. Але вже зараз можна з упевненістю назвати дві основні причини того, що сталося. Перша — реактори такого типу взагалі не можна будувати в жодній країні світу, оскільки вони мають недоліки в системі безпеки, які неможливо усунути ніякими заходами. У 1976 році в атомній енергетиці відбулася подія, яке увійшло в історію як «Трійка Дженерал Електрик». Три провідних конструктори фірми звільнилися і зробили заяву у пресі, що своїм звільненням вони протестують проти будівництва таких реакторів у зв’язку з притаманними їм принциповими недоліками. Тоді це наробило багато галасу в світовій пресі, але поступово забулося. Після катастрофи на Фукусімі один з «Трійки» (Dal Bridenlaugh — головний конструктор гермооболонки реактора на цій станції) 16 березня цього року дав інтерв’ю американському каналу АВС News, в якому вибачився перед глядачами, що 35 років тому відмовився від боротьби, звільнився і не використав всі можливості для запобігання серійному будівництву таких реакторів. Друга причина полягає в японському менталітеті. Свого часу, коли я був експертом місії OSART, колеги з Японії прямо заявляли, що такого, як у Чорнобилі, у них не може бути ніколи. Цей згубний підхід призвів до того, що при виникненні справді екстраординарної ситуації їхня система аварійного реагування просто розвалилася. Події в Японії послугували яскравим тлом того, наскільки великим був подвиг наших ліквідаторів.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також