Іван Ілюков із Соснового загинув минулого тижня. У понеділок, 1 серпня, написав дружині, що йде на завдання, а в п’ятницю рідні уже отримали трагічну звістку...
- Жив і працював, ніколи ні на що не поскаржившись. На війні всі ситуації долав із честю. Про те, що був поранений, не розповідав взагалі нікому. Пролікувався - і знову на фронт. 2 липня Івану Ілюкову виповнилося 45 років. 21 із них він працював стропальником деревини нижнього складу філії «Соснівське лісове господарство», - розповіли про захисника у Поліському лісовому офісі.
«Дуже хороша людина - і для родини, і для колег. Щирий такий, добряк, патріот. Залишилася дружина Людмила та доньки - Марія та Ольга. Ми будемо завжди пам’ятати», - ділиться спогадами п. Валентина, колега та друг сім’ї Героя.
«Восени буде рік, як Іван мобілізувався. Що можу сказати. З нижнього складу у нас мобілізовані 6 працівників. Тепер уже 5…
Ще один наш колега - вже військовий - товариш Івана Ігор Котелюх - лишився без руки. Втратив під час виконання бойового завдання. Зараз він у госпіталі, чекає протезування, найстрашніше позаду. Коли Іван був у відпустці, ми зустрічалися, розмовляли. Тоді тільки по-секрету він розповів, що мав поранення. Казав, навіть дружині не зізнавався, щоб не переживала.Справжній чоловік. Мужній, простий і сильний. Був одним із найвідповідальніших та найкращих працівників. Назавжди залишиться для нас усіх Героєм. Він таким був у житті, так героїчно і пішов від нас», - пригадує начальник нижнього складу Віктор Гунтік.
