Чотири дні у Москві минулого тижня проходив Архієрейський Собор Російської православної церкви. Зачепив він і Рівненщину. Бо, по-перше, добра частина мешканців області – прихожани УПЦ, що підпорядкована патріарху Кирилу, а по-друге, відвідувало Москву і рівненське духовенство.
Фото з сайту РПЦ
Окрім імені митрополита Київського і всієї України Онуфрія, нікого з української делегації на сайтах УПЦ та РПЦ не згадують. Втім, центральні ЗМІ писали, що на Соборі був присутній митрополит Сарненський та Поліський Анатолій, який є архієреєм, а отже – членом Собору. На сайті єпархії про поїздку, втім, ні згадки. Очевидно, відвідання Москви на четвертому році війни з Росією – не найкраща тема для вихваляння на території Західної України. В єпархії поїздку Анатолія не заперечують, але коментувати відмовляються. Щодо Варфоломія, митрополита Рівненського та Острозького, то він не зміг поїхати на Собор, найімовірніше, через поганий стан здоров’я.
На Соборі у Москві згадували і про Рівненщину. У своєму виступі митрополит Онуфрій розповідав про “захоплення храмів в Україні” й наголосив, що попри це у “проблемних областях” УПЦ будує нові церкви, зокрема і в Рівненській.
Цьогорічний Собор РПЦ відрізнявся від тих, що були попередніми роками і на які незмінно їздили українські делегації. З архієреями з різних країн, де діє РПЦ, зустрічався Володимир Путін, президент Росії. Заради Путіна порушили навіть правила, які забороняють “мирянам”, зокрема і пресі (тож про що йшлося на Соборі, можна було дізнатися тільки з офіційних повідомлень та прес-брифінгів. – Ред.), бути присутніми на Архієрейських Соборах духовенства. На сайті РПЦ в Україні можна навіть знайти виступ Володимира Путіна на Соборі та його слова, що “подвижницька місія РПЦ не знає державних кордонів” і “її канонічна територія поширюється за межі Росії”.
Представники УПЦ, втім, у Соборі виокремлюють позитивні зміни. На прохання митрополита Онуфрія Собор вніс зміни до статуту Російської православної церкви і виніс все, що стосується УПЦ, до окремої глави, що, зазначають в УПЦ, лише підкреслює автономний статус Української православної церкви. Проте зазначимо, що серед пунктів у новій главі не зникли такі: “предстоятель УПЦ обирається єпископатом УПЦ та благословляється святішим патріархом Московським і всієї Русі” та “ім'я предстоятеля поминається в усіх храмах УПЦ після імені патріарха Московського і всієї Русі”.
