Про те, яку саме локацію обрати, дещо посперечалися на міській комісії, яка займається перейменуванням. Розглядали Кавказьку, згадали Пластову, бо Тарас Давидюк був пластуном.
Зрештою, голова місцевого осередку «Просвіти» Катерина Сичик запропонувала перейменувати вулицю уздовж Усті:
— Тарас був героєм і до того, як пішов на війну, на його прикладі ми маємо виховувати нашу молодь. Як щодо Набережної? Це велика вулиця в центральній частині міста. Можливо, варто переназвати на честь Тараса Давидюка саме Набережну?
Мати захисника Людмила Давидюк на цю пропозицію погодилися, а решта членів комісії — її підтримали. Тепер остаточне слово буде за депутатами міської ради на сесії.
Та є іще одна ідея, на майбутнє — назвати одну велику вулицю чи сквер на честь усіх захисників. Адже загиблих рівнян більше, ніж буде в місті вільних вулиць. І як тоді визначити, чий внесок у спільну боротьбу з ворогом більший?
Андрій Шевчук, начальник відділу генплану управління архітектури та містобудування:
— Загалом, разом з провулками, у Рівному понад 400 вулиць. Протягом майбутніх кількох десятиліть може з’явитися не більше 40–50. Зважаючи на те, що понад 200 вулиць є історичними, їм уже по 50 або й сотні років, логіка перейменування їх є доволі спірною. Також понад 70 уже перейменовані… Ми розуміємо, що тих вулиць, які мають відносно нейтральну назву, є в рази меншою, ніж кількість загиблих військових. І якщо буде намір вшанувати таким чином кожного загиблого, то в нас просто такої кількості вулиць не буде. Тому пропонувалося інше, як варіант: найменування чи перейменування якоїсь важливої міської вулиці так, щоб об’єднувала усіх захисників: тих, хто загинув, хто захищає нині і захищатиме в майбутньому. Щоб така вулиця була присвячена їм усім і не було якоїсь образи, що на честь когось назвали вулицю, а когось недостатньо оцінили. Або щоб люди не чекали роками появи нових вулиць. Наразі така ідея не була підтримана, а є бачення, що потрібно знаходити локації, які можна перейменувати і які не створять людям некомфортних ситуацій з погляду переоформлення документів тощо.
До слова, маємо сквер біля ОДА — відбувся конкурс і ця локація визначена під створення меморіалу. На мою суб’єктивну думку, це найсприятливіша локація в майбутньому, щоб справді гідно увіковічнити пам’ять про захисників — але не пам’ятником, як ведеться з радянських часів. А створити сучасний меморіальний простір, де людям буде комфортно і безпечно весь період, а не тільки щоб покладати квіти. В Україні уже є хороші приклади — той же Меморіал Небесної сотні у Львові. Я за те, щоб не чимшвидше і чимдешевше створювати щось, а щоб продумати якісну концепцію на багато років, яка буде гідним прикладом вшанування.
Олена РАКС.
