Відомство уже направило документи до Рівненської облради з проханням звернутися до Верховної Ради, щоб на всеукраїнському рівні затвердити написання з великої літери цілої групи слів. На думку авторки, це допоможе виявити ще більшу повагу до українських захисників.
Марина Корольова, начальник управління з питань ветеранської політики Рівненської ОДА:
— У документах прийнято писати слова «Захисник» та «Захисниця» з великої літери. Однак слова ветеран та ветеранка — з малої. І ось таке ставлення впливає й на інші аспекти. Наприклад, у лікарнях українські військові отримують посилене харчування, а ветерани уже ні. Очевидно, що виникає питання, чому до них враз змінюється ставлення. Людям може здаватися, що правопис ні на що не впливає, але будь-які процеси у суспільстві починаються з декларування. Відповідно, якщо суспільство декларує, що ветеран і ветеранка пишеться з малої літери, то ми так і демонструємо державну політику. Наше управління неодноразово порушувало це питання. Тому й запропонували таку ініціативу. Будемо просити Рівненську облраду звернутися до Верховної Ради, щоб змінити правопис. Потрібно, щоб це була норма для усього суспільства.
Алла Черній, голова постійної комісії з питань гуманітарної політики Рівненської облради:
— Чи зміни в правописі можуть вплинути на привернення уваги до цих людей? Думаю, що так. Єдине питання у мене виникає — чи оцієї групи слів буде достатньо. Адже з роками можуть ще з’являтися люди, які вплинули на формування нашої історії. Якщо зміни у правописі будуть позитивно впливати на дітей та виробляти у них повагу до ветеранів, то я таке рішення підтримаю. Бо нам потрібно правильно виховувати молоде покоління.
У нас часто змінюється правопис, і ми не завжди розуміємо потрібність тих змін. Наприклад, у нас є два слова — проект та проєкт. Правильно писати і так, і так. Зараз у нашу мову активно входять фемінітиви, які люди використовують у повсякденному житті. Через те я не бачу нічого поганого у тому, щоб змінився правопис написання слів, який стосується ветеранів. У мене виникає лише запитання — чи потрібно буде для цього державі виділяти кошти. Якщо це можна зробити без додаткового фінансування, то це треба робити. Якщо ж потрібне фінансування, то це питання потрібно добре обдумати.
Богдан СЛОНЕЦЬ.
