Скрізь, де тільки можна, я наштовхуюся на різноманітні способи дотримання «ментальної гігієни»: наприклад, перегляд випуску теленовин з вимкненим звуком. Новини — це картинка, і хоча зрідка її вже підправляють ножицями, все одно вона стоїть досить близько до правди. Скажемо так: істина знаходиться десь на півдорозі між теленовинами і життям.
А зараз, з цією бридкою війною, найкраще дивитися телевізор без звуку: так ти будеш чути лише голос своєї свідомості (точніше, навіть не зовсім свідомості, а найчистішої логіки, передумови якої може сформулювати навіть дошкільник). І у випадку, якщо свідомість твоя не дозріла — як, наприклад, у мене — у голові з’являються сотні запитань, які навіть не наважуєшся задати з остраху дізнатися на них відповідь. Наприклад: Саддам Хусейн — тиран, який управляє Іраком. На нашій планеті, у різних місцях, є й інші тирани, які суперничають один з одним за ще більшу владу. А рейтинг тиранів існує? Хто їм навішує зірочки за їхнє тиранство? А в кого таких зірочок більше: у Саддама чи Кім Чен Іра, Обіанга чи Мугабе, Кастро і Каддафі? Тобто об’єктивно, хто з них небезпечніший? І, розібравшись з цим питанням, хто з них гірший: божевільний чи дурень? Кажуть, в усьому винна нафта. Значить, нафта теж може діяти подібно тиранам. Нафта стає причиною конфліктів навіть у тих країнах, де запаси її безмежні, й країни ці не воюють з кимось іншим, хто хоче у них цю нафту відібрати. Як у тій історії: дістається тобі в спадщину шматок засохлої землі, засадженої динями, живеш ти тихенько відповідно до своїх можливостей, і тут, в один чудовий день, копаєш ямку трохи глибшу, ніж звичайно, і наштовхуєшся на нафтове озеро. І ось ти вже вляпався. Нафта — це корінь усіх нещасть, екскременти Диявола. Ось в Іспанії спокійно правила РР (Partido Popular — Народна Партія) доти, доки танкер «Prestige» взяв і не вилив свою нафту поблизу берегів Галісії. А якщо вмісту всього лише одного нафтового танкера вдалося викликати такий кавардак, що ж тоді казати про нафтові родовища всього Іраку? Аснар (Хосе Марія Аснар — прем’єр-міністр Іспанії) скористатися кризою, що виникла після аварії «Prestige», не зміг, оскільки ми, іспанці, знати нічого не знаємо про нафту. Але ж Буш мочиться одеколоном, тобто — чорним золотом, — тому що його сім’я заробляє гроші на нафті, а це наштовхує на думку, що Буш знає про неї занадто багато. Чи Буш не з Техаса, де знаходяться величезні запаси нафти? А це хіба не Буш з’являвся в «Гіганті» (популярний фільм 50-х років про дикий Захід) у вигляді Джеймса Діна (актор, що зіграв у цьому фільмі головну роль), хіба не він дякував небесам за струмінь нафти, що бризнув йому в обличчя? Від тиранів ми позбуваємося з допомогою війн, але хто позбавить нас від дурнів, які ці війни підтримують? І від тих пройдисвітів, які володіють нафтою? Я навіть не хочу цього знати.
