Наколоте м’ясо

2113 0

Ми у соцмережах:

Наколоте м’ясо

Незважаючи на те, що у світі зростає кількість вегетаріанців, все-таки більшість землян не уявляють свого раціону без м’яса. З дитинства прищеплена любов до цього продукту й в українців. Газета «Нова» з’ясувала, що насправді ми їмо і яким повинне бути справжнє м’ясо.

На продаж Наукою доведено, що людина без шкоди для здоров’я може обходитися без повноцінних харчових білків (а м’ясо і служить їх джерелом) лише 4 місяці в році. Є в м’ясі і потрібні людському організмові амінокислоти, ще й збалансовані в найкращому вигляді. Багаті м’ясні продукти (особливо печінка і нирки) і вітамінами груп В и РР, калієм і фосфором. До того ж, м’ясо має велику кількість речовин, які тонізують організм і стимулюють роботу кишечника. Оскільки усі вони при варінні переходять у бульйон, харчуватися ними лікарі радять при багатьох недугах. Причому найчастіше вони рекомендують брати телятину або хоча б яловичину. І не треба плутати ці види м’яса. Теляче — м’яке і більш дієтичне, а якщо тварина була старшою півтора року — це вже яловичина, і вона більш тверда. Втім, твердість м’яса залежить ще й від раціону тварини: справді вишуканий напівфабрикат виходить з молочних телят. Якщо ж з молочної відгодівлі з його замінниками тварин перевести на траву або зерно, м’ясо не тільки втрачає світлий відтінок, але має й інший смак. До речі, молочний спосіб відгодівлі тварин розповсюджений у багатьох країнах. Тому високоякісною телятиною можуть похвалитися і Франція, і Голландія, і Британія. У нас же виробники яловичини годують телят хто чим вважає за потрібне. «Якщо ми вирощуємо теля для себе, до 5-місячного віку відгодовуємо його молоком, — ділиться своїми секретами господарка Ганна Нечипоренко. — Якщо ростимо на продаж, намагаємося швидше перевести на траву — так дешевше».

Спочатку прибуток В нашій країні вирощування і продаж м’яса, особливо якщо мова йде про невеликі фермерські господарства, — не дуже вигідний бізнес. Тому основна його маса на наших ринках — імпорт. Тільки за І півріччя цього року до нас завезли 198 тис. тонн м’яса і м’ясної продукції. Про часи, коли УРСР забезпечувала м’ясом весь Союз, ми давно забули. «Відомо багато випадків, коли з приходом на ферму нового власника господарство закривалося, а поголів’я вирізували, — розповідає віце-президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Микола Маркевич. — Причина проста — утримувати худобу невигідно фінансово». От українцям і доводиться їсти заморську яловичину сумнівної якості. «Я якось запитав в іноземного постачальника: доки ви будете завозити сюди поганий товар? — продовжує Микола Маркевич. — Той відповів: поки тут його будуть купувати! А ви самі розумієте, що якісне м’ясо продавати ніхто не стане — таке залишать у себе». Той факт, що завезена з-за кордону м’ясна продукція залишає бажати кращого, давно не новина. «Іноземним фірмам прибутковіше імпортувати продукцію в Україну, ніж її утилізувати», — роз’ясняє голова ради директорів асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко. Щоправда, це спростовують в Українському НДІ харчування — його фахівці запевняють, що в Україну завозять винятково якісний продукт. Ті деякі вітчизняні виробники, які титанічними зусиллями ще тримаються на ринку, у гонці за прибутками теж грішать підгодівлею тварин з добавками та стимуляторами. Але, з іншого боку, як їм не здешевити свою продукцію, якщо сьогодні за кілограм живої ваги вони мають 10-12 грн?! Якщо годувати тварину правильними кормами, собівартість буде вищою пропонованої закупівельниками. «Для власника важливий прибуток: немає грошей — немає товару, — роз’яснює п.Маркевич. — А якщо використовувати лише екологічно чисті корми і траву, бізнес прибутку не принесе. Господарство успішно працює, коли тварин годують різноманітними стимуляторами росту і трансгенними кормами». До слова, на самому м’ясопереробному підприємстві кіло телятини коштує 19-21 грн, але до споживача вона потрапляє не дешевше... 45 грн.

Вода за ціною м’яса Та є ще один істотний нюанс: у вітчизняного й імпортного м’яса є одна примітна подібність — і те, і інше... наколоте. І нічого не вдієш — така сучасна методика роботи з напівфабрикатом. Сам процес голковколювання вкрай простий: береться шматок м’яса, шприц з потрібною рідиною — і процес пішов. Яловичину колють спеціальним розсолом. «У м’ясо і справді іноді вводиться розсіл — так і виходить напівфабрикат, — запевняє заступник начальника відділу реєстрації технічних умов ГП «Укрметртестстандарт» Лариса Сафонова. — Приміром, багато хто бачив в магазинах м’ясо для барбекю. Воно, звичайно, приправлене. Може, у нього навіть ввели сольовий розчин. Це повинно вказуватися на його маркуванні». Зрозуміло, що після таких маніпуляцій вага м’яса зростає, а сам продукт стає м’якішим і ніжнішим. Але одна заковика — більшість наших виробників сповіщати про це споживачеві не поспішають. Це в США на маркуванні продукції можна прочитати «інжектовано на 10-15%»! Можливо, наші виробники вводять у м’ясо не 15% розсолу, а більше? Так що знайте — за ціною м’яса ми купуємо чимало водички. Щоправда, контролюючі органи факт наколотості заперечують. «Ми проводимо хімічну експертизу, і якби фахівці знайшли в м’ясі надмірну кількість тієї ж солі, його б не сертифікували, — переконують в УкрНДІ харчування. — Головна проблема цього продукту — недотримання термінів збереження. Коли вони порушуються, починають розмножуватися бактерії. Саме вони потім стають причиною харчових отруєнь. А трансгенна сировина на сьогодні великої ролі не грає: у нас є серйозні виробники, які займаються повним циклом — від виробництва кормів до вирощування тварин. Вони намагаються тримати марку». У той же час недавня перевірка м’яса фахівцями Держспоживстандарту показала, що під час фізико-хімічних досліджень у значній кількості продукції виявлений завищений вміст масової частки вологи, крохмалю, нітриту натрію і солі.

Покупцеві на замітку • Свіже м’ясо завжди має тонку скоринку. Яловичина, звичайно, червона. А от особливість телячого м’яса — його білувато-рожевий колір. • Блищати на зрізі м’ясо не повинне: якщо воно саме по собі сухе або обвітрене, а на зрізі блищить — це говорить про те, що всередині вже розмножуються бактерії. • Про присутність у шматку м’яса личинок глистів свідчать ущільнення, схожі на зернятко проса. Наявність личинок глистів також можна визначити при нарізці м’яса — якщо при цьому чутний незрозумілий хрускіт, у м’ясі теж можуть бути глисти. • Зазвичай якщо на м’ясо натиснути, на ньому утвориться ямка, яка швидко зникає. Але якщо вона залишається і там з’являється рідина — продукт несвіжий. • Не повинно також залишатися кров’яних плям на прикладеному до м’яса папері. Оле Швець, директор Українського НДІ харчування: — За інформацією, що я черпаю з результатів наших експертиз, тварини харчуються правильно. Тому і м’ясо в нас якісне. Безпека харчових продуктів перевіряється відповідно до санітарних правил і норм. Дослідження проводяться на наявність потенційно шкідливих речовин — важких металів, токсинів, антибіотиків, гормонів. Усі ці показники зазвичай у нормі. Але коли виробник одержує висновки центральної епідеміологічної експертизи, він самостійно відповідає за відповідність продуктів заявленим показникам. Разом з тим санітарно-епідеміологічна і ветеринарна служби мають право контролювати продукцію. А щодо того, що, мовляв, у м’ясі багато гормонів і антибіотиків, — то це здебільшого чутки. Володимир Лапа, керівник групи експертів Українського клубу аграрного бізнесу: — Якщо говорити про яловичину в чистому вигляді, яка продається на споживчому ринку, це м’ясо українського походження, якість якого не викликає сумнівів. Наша країна в рік виробляє близько 400 тис. тонн яловичини, у той час як імпорт за січень-травень 2009 р. становив лише 5,5 тис. тонн. Майже 85% імпорту припало на Бразилію. Судячи з ціни, яка перевищила $1 за кг, мова йде не про чисте м’ясо, а про субпродукти. Отут дива бути не може, за хорошу якість довелося б платити набагато дорожче.

До речі Щоб ми забули смак справжнього сала? З 1 січня 2010 року наберуть чинності дві статті закону «Про безпеку і якість харчових продуктів». У зв’язку з цим у країні і з’являться нові вимоги. Згідно з ними селянам-приватникам не можна буде продавати м’ясо тварин, зарізаних вдома, а не на спеціальних бойнях (які повинні облаштувати в кожному селі), а також продавати молоко без лабораторної перевірки кожного літра (для цього по селах з’являться пункти прийому молока, які й повинні будуть забезпечити виконання нових санітарних вимог). На думку сільського населення, для якого продаж продукції тваринництва — єдиний заробіток, влада вирішила залишити селян без засобів до існування. Адже нові статті закону зв’яжуть руки сільгоспвиробникам і дадуть можливість наживатися на їхній праці посередникам, які будуть облаштовувати бойні, заробляти на забої тварин, збирати молоко і проводити його експертизу. М’ясо-сало і молоко безпосередні виробники повинні будуть продавати посередникам за дуже низькими гуртовими цінами, які, очевидно, не окуплять навіть витрат на виробництво. Прорахувавши це наперед, селяни-приватники і фермери, у яких не надто численне поголів’я худоби, не сидять склавши руки в очікуванні новорічного «подарунку» від влади. Вони почали масово вирізувати свиней, корів, птицю, кроликів — щоб не втратити шанс хоча б щось заробити. Експерти агроринку впевнені, що боротьба за якість продукції тваринництва нічого доброго не обіцяє не тільки селянам, але й споживачам. Їм, на думку аналітика консалтингового агентства «AAA» Марії Колісник, можливо, доведеться забути про нормальне свіже м’ясо, сало і молоко, і перебиватися на неякісній імпортній продукції, яка займе звільнені ніші на ринку м’яса і молока. А через брак кращого людям доведеться купувати те, що їм запропонують. Попит нікуди не дінеться, відповідно, постачальники будуть намагатися не продешевити, так що зниження цін на м’ясо і молоко навряд чи передбачається. Кажуть, лобіюють таку «боротьбу за якість сільгосппродукції» ті, хто дуже зацікавлений у припливі низькосортного м’ясо-молочного імпорту в Україну.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також