Свою точку зору на свято весни нардеп-радикал з Рівненщини Андрій Лозовий оприлюднив сьогодні на своїй сторінці у Фейсбуці.
У Клари Цеткін був квітковий бізнес. Так пояснює появу 8 березня один мій добрий знайомий. Не знаю, правда це чи ні, а може, воно і не важливо. Бо вони живуть, думаючи про нас. Тепер моя суб'єктивна думка. Чи є 8 березня справжнім святом? Свято кожна людина сама для себе вибирає. Чи треба 8 березня скасовувати? Не треба. Бо шкоди від нього нема ніякої, хто не хоче - просто не святкує. Чи є користь? Мабуть, все-таки, є. Давайте, пацани, будемо чесними: ми не приділяємо своїм матерям, бабусям, жінкам, дівчатам, сестрам, жінкам-колегам і жінкам-друзям стільки уваги, скільки вони заслужили. І день, коли тобі про це нагадує кожен ковток повітря - хоч-не-хоч, а нагадає, що цю прикрість варто виправити. Бо вони живуть, думаючи про нас.
Споконвіку жінка була основою української цивілізації. Князь йшов у похід чи виховувати непокірних підданих - княжна керує. Козак йшов на війноньку - на жінці тримався весь побут: господарство, family business, виховання дітей, контакти з односельцями і т.д. Не спроста у нашій мові слова "країна", "Україна", "держава", "нація", "влада", "Рада", "основа", "свобода", "воля", "справедливість", "єдність", "Соборність", "солідарність", "підтримка", "допомога", "армія", "революція", "гідність", "партія" - саме жіночого роду. Бо вони живуть, думаючи про нас.
Слабка, але дуже сильна стать - наш надійний тил у боротьбі. Тож, відкинувши історичний аспект - він справді кумедний: повії Бостона вийшли на демонстрацію - давайте просто присвятимо цей день для любові і ласки до наших найпрекрасніших, найніжніжніших, найдобріших, найкрасивіших, найрозумніших, наймудріших. Бо вони живуть, думаючи про нас.
Щодо "радянщини" 8 березня. Тоталітарних радянських рудиментів треба позбавлятися жорстко і без жалю. Але що спільного між цим святом і тоталітаризмом? За великим рахунком, нічого. За логікою "при совітах відзначали, тому скасувати", слід скасувати навіть Новий рік. І якщо вже до історичних сентиментів. Жінки Бостона вийшли на демонстрацію, вимагаючи виплатити заборгованість по зарплаті матросам. Бо вони живуть, думаючи про нас. Зі святом весни, найніжніші!
