До кінця цього року, за вказівкою президента, парламент має ухвалити закон щодо видобутку бурштину, який значно спростить процедуру отримання спецдозволів на видобуток для приватних фірм. А поки над президентсько-урядовим законопроєктом працюють у комітетах Верховної Ради, двоє рівненських нардепів зареєстрували свій проєкт закону, який дозволить державним компаніям та їхнім партнерам видобувати бурштин, так би мовити, пріоритетно і за півціни.
Ще наприкінці 2016 року Кабмін ухвалив постанову про рекультивацію лісогосподарських земель, порушених незаконним видобутком бурштину. Двом державним підприємствам — «Укрбурштину» та «Бурштину України» — дозволили у порушених копачами лісах трьох бурштинових областей провести стовідсотковий довидобуток бурштину, а потім рекультивувати землі. Оскільки справи державних компаній ні у 2016-му, коли масово незаконно видобували бурштин, ні тепер не можна назвати вдалими, їм дозволили брати підрядників — приватні фірми, які за власні кошти розроблятимуть ділянки і отримуватимуть, відповідно до постанови, частку від продажу бурштину. «Бурштин України» першим знайшов таких підрядників і навіть встиг отримати ділянку для видобутку у Володимирецькому районі, проте спецдозвіл безпосередньо вже на видобуток каміння від Держгеонадр поки не одержав.
Попри те, що постанова визначила державні компанії єдиними, які можуть проводити рекультивацію порушених внаслідок незаконного видобутку лісових земель, процедура отримання спецдозволів для них не була спрощена. «Виправити» труднощі державних компаній вирішили два рівненських нардепи-мажоритарники Сергій Литвиненко та Роман Іванісов, які зареєстрували законопроєкт «Про рекультивацію порушених земель лісогосподарського призначення». Проєкт передбачає внесення змін у кілька законів України, які стосуються видобутку надр.
Іванісов та Литвиненко пропонують позбавити компанії, які проводитимуть рекультивацію (а перед тим, фактично, довидобуток бурштину), обов’язку сплачувати збір за отримання спецдозволу на користування надрами. Також проєкт, якщо за нього проголосують, дозволить «Укрбурштину» та «Бурштину України» не відшкодовувати збитків землекористувачам (у цьому випадку лісгоспам) за недоотримані доходи та завдані розвідувальними роботами збитки, не погоджувати проєкти землеустрою з територіальними управліннями Держгеокадастру, обласними управліннями екології та місцевим органом самоврядування.
Рівненські нардепи також пропонують внести зміни до закону «Про державне регулювання видобутку, виробництва та використання дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння» та передбачити у ньому, що «родовища бурштину, розташовані на землях лісогосподарського призначення, що порушені внаслідок незаконного видобування бурштину та підлягають подальшій рекультивації, до державного резерву розвіданих родовищ дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння не включаються».
Проєкт Романа Іванісова та Сергія Литвиненка значно прискорить процедуру отримання спецдозволів на ділянки, які підлягають рекультивації. А за підрахунками Держлісу, на території трьох областей порушено близько 6 тис. га лісових земель, якщо не зробить державні компанії мало не монополістами у праві видобутку бурштину, то принаймні дозволить їм не перейматися конкуренцією. Адже за проєктом закону, запропонованим Кабміном, бурштинові ділянки для всіх фірм, які матимуть намір видобувати бурштин, продаватимуть на онлайн-аукціонах і площею, що не перевищуватиме 10 га.
Як зазначили рівненські нардепи у пояснювальній записці, їхній законопроєкт спрощує процедуру довидобутку та рекультивації земель, порушених незаконним видобутком, проте має свої переваги: якщо програма рекультивації запрацює, місцеві жителі отримають роботу, бюджети — податки, а держава у перспективі — відновлені землі.
— Наш законопроєкт цього тижня вже мав розглянути екологічний комітет, будемо просувати його, адже ми хочемо, аби програма рекультивації запрацювала, — зазначає нардеп Сергій Литвиненко. — Наш проєкт — у спільному пакеті з урядовим, усі зміни щодо видобутку бурштину потрібно ухвалювати заразом. На сьогодні, на жаль, механізм рекультивації порушених земель не працює. Ми хочемо дати рух усім механізмам. Працюємо у такому турборежимі, що голова обертом.
Алла САДОВНИК.
