У країнах розвинутого капіталізму є приказка: той, кого знає мільйон людей, — має мільйон доларів. Це у них насправді так. Бо варто людині стати хоча б трохи знаменитою, з його допомогою і з його згоди починають рекламувати ті чи інші товари, від продажу яких знаменитість отримує свою чималеньку дещицю. Саме тому в них люди так хочуть стати знаменитими. Знаменитий — значить багатий. Причому багатий абсолютно відкрито і законно. Прославився, уклав рекламний контракт, одержав гроші, заплатив з них податки і все.
У країнах розвинутого капіталізму є приказка: той, кого знає мільйон людей, — має мільйон доларів. Це у них насправді так. Бо варто людині стати хоча б трохи знаменитою, з його допомогою і з його згоди починають рекламувати ті чи інші товари, від продажу яких знаменитість отримує свою чималеньку дещицю. Саме тому в них люди так хочуть стати знаменитими. Знаменитий — значить багатий. Причому багатий абсолютно відкрито і законно. Прославився, уклав рекламний контракт, одержав гроші, заплатив з них податки і все. Насолоджуйся плодами своєї слави, поки твоє місце не зайняли нові бажаючі прославитися і конвертувати цю славу у гроші. У нас цей механізм чомусь вперто не працює. Хоча капіталізм у нас вже двадцять років, знаменитостей більш ніж досить, так само як і товарів, які треба продати. Чому ж тоді наші знаменитості не стають легальними мільйонерами, вигідно продавши свої відомі всім обличчя виробникам різноманітних товарів? Справді, чому? Знаменитості у нас ніби справжні. І товари теж справжні. І реклами скільки завгодно. Але у тій рекламі знімаються зазвичай лише не дуже знамениті актори. Не потрібні нашим виробникам знаменитості для реклами. І не тому, що цим знаменитостям доведеться багато платити. Причини дещо інші й полягають у глибині нас самих. Хто такий американський герой? Той, хто заробив багато грошей! Його за це поважають, хочуть бути на нього схожими, а значить будуть пити те, що він любить, вдягати те, що йому подобається, ходити туди, куди ходить він, і так далі. Хто такий герой український? Чи може бути для нас героєм той, хто заробив багато грошей? Вже! На відміну від американців, які обожнюють своїх багатих знаменитостей, ми своїх тихо ненавидимо. Бач, ускочила! По телевізору її показують! А сама така-сяка, і взагалі моя Галя краща! Не хочу мати зайвих неприємностей, тому пропоную вам самим уявити сучасних українських знаменитостей, які б рекламували… А що, власне, рекламувати? У нас реклама досить специфічна. Якщо вірити рекламі, наші люди живуть виключно заради того, щоб подолавши лупу у волоссі й неприємний запах від тіла, випити пива і почати боротися із забрудненням унітаза, проносом у животі та простатитом самі знаєте де. І куди тут приткнути знаменитість? Зняти її у момент боротьби з проблемами сечовипускання? Реклами позитивної, в якій би просувалися приємні для ока товари, у нас вкрай мало. А та, що є, рекламується на тлі якогось нереального світу, де усі люди живуть у чистеньких особняках із зеленими газонами. Чи можна хоча б туди увіткнути сучасну нашу знаменитість? Якби можна було — то увіткнули б. Лише знаменитості цього не хочуть. Бо за деклараціями усі вони бідні й одержують сущі копійки. Варто зізнатися, що маєш палац біля моря та дороге авто, і ти вже не герой, а навпаки. Народ, він же споживач товарів, починає тебе ненавидіти як класового ворога. І це так щодо усіх інших. Перебуваючи нещодавно за кордоном, був щиро здивований величезною кількістю реклами за участю українських братів-чемпіонів з боксу. Чого лише ті брати у них не рекламують! Від харчів та одягу до благодійних акцій. А у нас? У нас вони воліють йти у депутати. Бо розумні й знають, що наші герої не продаються. Так, як американські.
