Назріваючий соціальний протест проти політики затягування пасків щодо найвразливіших верств населення, тривожні повідомлення про активізацію дій сепаратистів у зоні АТО, розборки у Закарпатті, вибухи у Львові, щоденні пікети під Кабміном та Верховною Радою... Про те, як реагують профспілки на таку ситуацію в країні, - розмова з головою Федерації профспілок Рівненщини Миколою Шершуном.
- Чому профспілки значно підвищили свою активність саме зараз? Здається, не всі розуміють ці протестні дії, звинувачуючи у збуренні людей, нагнітанні політичної обстановки…
- Так стверджують ті, хто звик видавати "бажане за дійсне" - наші недобросовісні опоненти. Хіба можна звинувачувати Федерацію профспілок України, її членські організації, які об'єднують 8,5 млн. трудівників різних галузей, тобто людей, що реально створюють національне багатство, в тому, що вони прагнуть працювати і жити краще? У тому, що ФПУ захищає ці прагнення всіма законними методами, як це чинять профспілки всього світу. Після повалення корупційного режиму минув час, а так і немає позитивних зрушень для людей, які сьогодні масово втрачають робочі місця, в яких заморожені зарплати і пенсії. І це при тому, що ціни на продовольчі і промислові товари, на комунальні послуги в країні - шалено злітають вгору. Влада на це не реагує або заколисує народ красномовними обіцянками, одночасно затягуючи виконання того, що сама ж і намітила. Тому використовуючи свій потенціал, законодавчі права і гарантії, профспілки вступили у колективний трудовий спір з владою і роботодавцями, проводять акції протесту, щоб можновладці почули вимоги простих людей, взяли до виконання.
- А як ви розцінюєте факт появи у електронних ЗМІ інформації, що в уряді нібито обговорювалось питання про ліквідацію існуючих профспілкових структур, а натомість створення нових, підконтрольних владі? Йшлося ніби і про перерозподіл майна чинних профспілок…
- Сприймаю це як фейк, адже наші урядовці, як запевняють з усіх трибун, сповідують європейські цінності, а в Європі до таких інституцій як профспілки дослухаються. ФПУ визнана на міжнародному рівні, вона активно співпрацює з такими впливовими міжнародними організаціями, як Міжнародна конфедерація вільних профспілок, Європейська конфедерація профспілок, Міжнародна організація праці, впроваджуючи саме західноєвропейську систему соцзахисту, засновану на соціальному діалозі. До того ж на останньому засіданні Національної тристоронньої соціально-економічної ради прем'єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив про особисту готовність до ведення конструктивного діалогу як з роботодавцями, так і з профспілками, а також оголосив про поновлення такого діалогу на державному рівні в інтересах громадян України.
Щоправда, деяких наших державників інколи "заносить". Так, профспілкову громаду просто обурив нашвидкуруч "спечений", надісланий на експертизу до СПО об'єднань профспілок проект Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (реєстр №2983), підготовлений групою народних депутатів України. Цей проект розцінюється профспілками як спроба поставити найбільш представницькі організації громадянського суспільства під повний контроль держави і створення умов для ослаблення автономії та незалежності профспілок, встановленої міжнародним правом, Конституцією і законодавством України.
Щоб протистояти цьому, разом з первинними організаціями будемо звертатися до народних депутатів від регіону, компетентних фахівців, щоб цей закон в такій редакції не був прийнятий!
Що ж до майна профспілок, то воно створене зусиллями мільйонів профспілчан, збережене і служить їм досі.
- За останній період президія Федерації профспілок області підготувала і розіслала до ВР, Кабміну, у Всеукраїнське об'єднання роботодавців, до міністерств та відомств, до нардепів від Рівненщини, до владних структур області десятки звернень, заяв, листів з різних проблемних питань: від організації літнього оздоровлення школярів до виплати заборгованої зарплати. Чи є користь від цих листів та звернень?
- Ми не популісти, щоб тільки вимагати і проголошувати. Кожне наше звернення містить конкретні пропозиції, як "розрулити" ту чи іншу ситуацію, ухваливши оптимальні рішення і на користь справі. І якщо в області Закон про соціальний діалог діє, з владою, роботодавцями ведуться постійні консультації та переговори, то, на жаль, у столичних коридорах влади профспілчан часто не чують. Щоб почули, разом з профактивістами беремо активну участь в акціях протесту в Києві. Нині дотискаємо владу щодо ухвалення п'яти соціальних законопроектів, ініційованих профспілками. У такий спосіб ми не розхитуємо човен державності, а допомагаємо йому пливти курсом законності і справедливості. Є і перші результати - соціальний комітет парламенту підтримав пропозиції профспілок щодо змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", знявши включені було гальма для початку роботи нового об'єднаного Фонду. Є зрушення і щодо врахування пропозицій профспілчан до решти соціальних законів.
- І все ж, які першочергові кроки, на вашу думку, повинна зробити держава, щоб вийти з кризового стану, стати рівноправним членом європейської спільноти у недалекому майбутньому? Що для цього пропонують профспілки?
- Наше бачення шляху виходу з кризи просте і зрозуміле: розвивати сучасне виробництво, створювати нові робочі місця, зайнятися переробкою власних багатющих природних ресурсів і наситити внутрішній ринок вітчизняним готовим продуктом, виготовленим з них. Коли немає іноземних інвестицій, держава повинна залучати внутрішні резерви. Ми не зможемо рухатись уперед, якщо залишимося сировинною країною, в якій є наддешева робоча сила, а держава не дбає про підвищення платоспроможності населення, самоусунулась від контролю за цінами.
Нещодавно був учасником дискусії за круглим столом на тему "Можливості та виклики Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом", яку проводило Агентство модернізації України за участю міжнародних і вітчизняних експертів. І наші зарубіжні колеги, і представники українських профспілок зійшлися на думці, що взаємовигідна співпраця між Україною та ЄС неможлива без проведення соціально-економічних реформ для створення гідних умов праці та гідного життя. Треба також реформувати освіту, модернізувати найбільш привабливі для інвесторів галузі - енергетичну, телекомунікаційну, транспортну. Профспілки мають проводити моніторинг виконання умов Угоди про асоціацію. А без включення механізму соціального діалогу це просто неможливо.
- У нинішніх умовах у країні, коли вона змушена протистояти зовнішній агресії Росії, профспілки можуть вдатися до страйку?
- Дуже хотілося б, щоб до цього не дійшло. Але на останньому засіданні президії ФПУ ухвалено рішення: якщо влада і роботодавці всерйоз не займуться економікою країни, а парламентарі не проголосують ті п'ять соціальних законів, про які я вже говорив, профспілчани змушені будуть розпочати страйкову боротьбу. Це, звичайно, крайній захід, але, як засвідчує світова практика, достатньо ефективний. Страйк - це не погроза. Це метод мирними колективними діями вплинути на тих, хто наділений довірою народу і має вірою і правдою служити йому, подолавши корупцію у власних рядах, але не поспішає так чинити. Особисто я вірю в те, що інший шлях - шлях широкомасштабного соціального діалогу, шлях переговорів для нас найбільш прийнятний.
- І насамкінець, чи будуть профспілки на місцевих виборах висувати своїх кандидатів до рад всіх рівнів?
- Профспілки, як наймасовіша громадська організація в країні, просто не мають права стояти осторонь виборчого процесу. Будемо підтримувати на виборах до місцевих рад і наших профактивістів та голів первинних профспілкових організацій, а також тих кандидатів, які активно співпрацюють з ФПО, мають авторитет, проявили себе у громадських справах і послідовно захищають права людей у виробничій і соціальних сферах. Не важливо, хто ці люди за професіями, головне, щоб їхні слова зі справою не розходились. Щоб профспілкові ідеї солідарності та єдності у боротьбі за соціальні і трудові права знайшли підтримку та розуміння серед депутатського корпусу місцевих рад.
Розмовляла Тамара Стецюк.
