Так, я про того самого Ахметова, який Ринат. Найбагатшого громадянина України останніх років. Багаторічного партнера Віктора Януковича. Того самого, який не сказав іще вголос жодного українського слова. Того самого, за мовчазного сприяння якого у Донецьку було створено те, що тепер є "східним фронтом", де щодня гинуть люди. Учора я довідався, що Ахметов, виявляється, націоналіст. Не татарський, бо він за походженням казанський татарин, а наш, український. І не просто націоналіст, а націоналіст "економічний". Про це учора повідомив наш Юра. Який має дуже корисну для політика рису — все дуже швидко забувати. У таких, як він, ворог перетворюється на друга і навпаки практично миттєво.
Так, я про того самого Ахметова, який Ринат. Найбагатшого громадянина України останніх років. Багаторічного партнера Віктора Януковича. Того самого, який не сказав іще вголос жодного українського слова. Того самого, за мовчазного сприяння якого у Донецьку було створено те, що тепер є "східним фронтом", де щодня гинуть люди. Учора я довідався, що Ахметов, виявляється, націоналіст. Не татарський, бо він за походженням казанський татарин, а наш, український. І не просто націоналіст, а націоналіст "економічний". Про це учора повідомив наш Юра. Який має дуже корисну для політика рису — все дуже швидко забувати. У таких, як він, ворог перетворюється на друга і навпаки практично миттєво. Тепер Юра дуже щільно треться біля нового президента. У прямому значенні цього слова — подивіться фото з прийому на честь інавгурації Порошенка. Там Юра ледь тому Порошенку в обійми не заліз. А що, не можна? А ще, кажуть, Юра дуже там радісно стрибав навколо Ахметова та інших "донецьких". Це ж не вони його колись посадили, правда? Це нехороші судді при злому Януковичі зробили. А що той самий Янукович нашого Юру потім помилував, так про це можна забути. Уперед треба дивитися. Державу нову будувати. Не вийшло в Юри це зробити з Морозом, не вийшло з Ющенком, не вийшло з Тимошенко… То він ще раз спробує. Вийде чи ні — невідомо. Відомо лише, що без таких націоналістів, як наш Юра, цей процес неможливий. Може, й хотіли без нього, але як ти його скинеш, коли воно одразу обніматися лізе? Звісно, що націоналісти — народ бідний. А щоб працювати націоналістом, треба гроші. А де їх узяти, якщо талант бізнесменші у дружини раптом кудись зник? Був-був, а потім пропав кудись. Хоча хто знає? Може, з допомогою якого-небудь "економічного націоналіста" цей талант знову проявиться? Для цього треба не так багато — подружитися з якимось "економічним націоналістом" ближче, пояснити йому, що без тебе — ніяк. Власне, питання про те, з ким дружити та публічно обніматися, кого називати націоналістом та багато іншого — особиста справа людини. Так само як особистою справою є вміння миттєво забувати те, що слід забути саме тепер. Інакше політиком не станеш. Порядною людиною, щоправда, теж. Не претендуючи на порядність, хто з нас не без гріха, ніяк не можу дечого забути, хоча інколи дуже хочеться. Але не забувається і все. Тому готовий у будь-який момент нагадати нашому Юрі, хто його саджав до в'язниці. Він же у нас такий забудькуватий, що згадає про це лише тоді, коли знову там опиниться. Бо ж Ахметов, хоч і "економічний націоналіст", але не забуває нічого.
