Нині мало хто знає, що зону відпочинку в Рівному вздовж розчищеної річки Усті та Басівкутського ставка облаштували історично нещодавно — це зробила дев’яносто років тому влада Польщі, до якої тоді належало місто. Біля ставка був влаштований пляж, а нижче за греблею два плавальних басейни, де із задоволенням відпочивали мешканці міста. Після другої світової війни басейни було закинуто, але правий берег річки та ставка залишався привабливим місцем для відпочинку та купання у чистій воді. Першого удару по Усті завдали «науковці» з водного інституту, за чиїм проєктом чистеньку річку перетворили на початку 1980-х у стояче болото. Ще за десять років масове будівництво приватних садиб без належних очисних споруд поступово зробило воду у Басівкутському ставку непридатною для купання.
Кількість шкідливих домішок та заразних бактерій у колись чистій воді щороку зростає і нема на це ради. Та ще й пляж, облаштований за проєктом тих самих «науковців», викликає бажання подалі від нього втекти.
Регулярні обіцянки влади очистити воду в Усті та Басівкутському ставку були і залишаються звичайнісінькою брехнею — це зробити вже неможливо. Теоретично можна знести сотню приватних садиб і звести очисні споруди ціною у сотні мільйонів, чого у найближчі триста років точно не станеться.
На практиці ж владі було набагато зручніше абсолютно безкорисливо роздати залишки незабудованої території колишнього парку над ставком охочим жити із «видом на озеро». Так і зробили!
Колишній пляж, а точніше, вузьку смужку незабудованої території поряд з водою, планується зробити прогулянковою зоною, проєкт якої було нещодавно презентовано широкому загалу. Зважаючи на обставини, це було б не найгіршим рішенням. Але досвід підказує, що до облаштування справді комфортної зони відпочинку, яка не передбачає купання у воді, руки у забудовників можуть не дійти. Хіба що влада підкине сотню-другу додаткових мільйонів з бюджету.
Набагато вірогіднішим є поступове перетворення цієї території у парковку для автомобілів жителів новобудов. А купатися можна й у басейні. Він поряд, але і його слід ремонтувати, що обійдеться недешево і навряд чи станеться в найближчі роки.
Наразі біля ставка ведеться активне будівництво шести багатоквартирних будинків — три з них мають з’явитися поряд з басейном «Авангард», а зведення ще трьох активно триває неподалік АЗС.
Микола НЕСЕНЮК.
Марія Голюк, авторка ідеї:
— Доступ транспорту до скверу взагалі непотрібний. Потрібно, щоб люди могли біля озера прогулюватися пішки або на велосипеді. Щодо парковок, то деякі там уже є, а деякі ще потрібно облаштувати. Там уже є одна парковка, проте вона має дуже незручний та аварійний заїзд з вулиці Чорновола. Пропоную це виправити та зробити так, щоб на цій парковці можна було вмістити до 120 автомобілів. Це буде зручно не тільки для мешканців будинку, але й для відвідувачів парку. Є можливість ще влаштувати кілька парковок на території, яка зараз не використовується. Все треба робити з мінімальним втручанням у природне середовище. Адже там досить багата екосистема навколо. Навіть майбутнє освітлення треба обирати таке, щоб це не зашкодило пташкам.
Щодо пляжу, то він неякісно зроблений. Питні фонтанчики там ніби є, але водичку там я б не пила. По факту є пляж, і все. Там немає ні лав, ні лежаків, на яких можна було б прилягти. Наше завдання — зробити пляж більш якісним. Біля води у нас передбачений пірс, на якому люди зможуть гуляти. Я маю надію, що в майбутньому озеро Басівкут буде придатним для купання. Нам потрібно впорядкувати й спортивні зони. Адже, скажімо, волейбольний майданчик — це поле, засипане піском. Потрібно його огородити та додати туди лав і ліхтарів, щоб там можна було грати й увечері. Іншими словами, зробити універсальне поле для пляжного футболу та волейболу. Також потрібно поєднати пішохідний та велосипедний трафік з вулиці Чорновола.
Руслан Гудима, керівник департаменту інфраструктури та благоустрою Рівного:
— Це доволі непростий та великий проєкт. Нам потрібно враховувати, що зміни будуть доволі затратними. Через це є ідея зробити все у співпраці з інвесторами, які готові на це дати гроші.
Андрій Шевчук, заступник головного архітектора Рівного:
— Якщо в межах парку покращаться умови перебування та відпочинку, це притягуватиме клієнтів до комерційної нерухомості, яка передбачається у тих будинках. Для забудовника єдина можлива вигода — це економічна. Якщо місто передбачає благоустрій парку, то підприємці можуть бути зацікавлені в тому, щоб допомогти місту з цими покращеннями. Це призведе до того, що вартість площ у житлових комплексах зросте, бо навколо них покращаться умови відпочинку.
Сергій Качановський, забудовник:
— Зараз триває діалог з містом, щоб бізнес інвестував у набережну та паркову зону. Тепер важливо зрозуміти, про які гроші йдеться, щоб обрахувати доцільність такої співпраці. Усі знають, що неподалік озера я будую житловий комплекс. Особисто мені хочеться, щоб біля будинків був порядок. Адже всі розуміють, що набагато краще продаються квартири, коли біля будинку хороша інфраструктура.
Микола Бляшин, депутат міської ради:
— На жаль, нам презентували просто концепцію, а це лише гарна ідея. Якщо порахувати, то архітектори пропонують зробити всього чотири оглядові зони біля озера, але парковок там має з’явитися п’ять. Тому зрозуміло, в чиїх інтересах це робиться. Потрібно говорити відверто, що міський бюджет не має грошей на таку реконструкцію пляжу. Те, що зараз відбувається, є грою в одні ворота. Хоча, на мою думку, місто зараз має останній шанс поговорити із забудовниками про очищення озера. Бо абсурдно робити якийсь благоустрій та не вирішити проблему забрудненості озера. Я кажу про програму державно-приватного партнерства. Із забудовниками потрібно говорити публічно, а не домовлятися в усіх за спинами.
Анна Шкуропинська, мешканка Басового Кута:
— Я мешкаю на вулиці Чорновола. Колись з мого вікна було видно захід сонця. Зараз я бачу лише забудови. Скажу, що простих людей благоустрій біля озера не надто цікавить. Людей цікавить те, коли їхні діти зможуть безпечно купатися в озері. Якщо не можна користуватися озером, то всі ці ідеї марні.
Олександр Довжаниця, колишній міський депутат:
— На мою думку, не на часі витрачати гроші на такі проєкти. Адже всі вони підуть в архів. Кілька років тому був виготовлений проєкт очищення озера, який зараз лежить в архіві. Нам постійно розповідають, що це не на часі. Хоч усім зрозуміло, що очищення озера набагато важливіше, ніж благоустрій пляжу.
Місто до кінця року точно не планує виділяти гроші на очищення озера — воєнний стан забороняє такі видатки. Тим часом юристи міської ради намагаються в судах відстояти право на повернення в комунальну власність земельної ділянки у сквері над пляжем. Дев’ять соток у 2005 році міськрада віддала на 49 років в оренду рівнянці Любові Скринник — для побудови там кафе, однак пізніше виявилось, що насправді тут планували звести шестиповерховий готель, і навіть відповідний дозвіл отримали. Міська рада розірвала цей договір оренди, проте забудовник подав до суду.
Роман Денисюк, депутат міської ради:
— Забудовник подав до суду та виграв у першій інстанції. У свою чергу, місто подало апеляцію та відстояло свої права. Має відбутися ще один суд. Якщо Рівне відстоїть своє право, то можна буде почати процедуру розірвання договору оренди земельної ділянки. Запобіжником стане зміна цільового призначення землі. Будемо боротися, щоб ніякої забудови у центрі скверу не було.
Записав Богдан СЛОНЕЦЬ.
