Усі голоси пораховано, протоколи складено, суди відбулись і результати оголошено. Тепер можна сміливо констатувати, що місцеві вибори на Рівненщині відбулись. Щоправда, у Рівному ще має відбутись другий тур виборів міського голови, але це вже зовсім інша історія, яка не має глобального впливу на розподіл влади в області. Ми ж зараз проаналізуємо основний розподіл сил у місцевій владі Рівненщини.
Область: сюрпризи та секрети успіху
За результатами виборів, до Рівненської обласної ради пройшли сім партій: «Європейська Солідарність» — 18,9%, «Слуга народу» — 15,7%, «За майбутнє» — 11,5%, ВО «Батьківщина» — 10,8%, «Сила і честь» — 10,3%, Радикальна партія — 7,9% та ВО «Свобода» — 7,4%. Відтак 64 мандати в обласній раді розподіляться наступним чином: «ЄС» — 14 депутатів, «Слуга народу» — 12, «За майбутнє» і «Батьківщина» — по 9 мандатів, «Сила і честь» — 8 та ще по 6 депутатів у «Свободи» та Радикальної партії.
Ще п’ять партій, які брали участь у виборах, не змогли подолати 5?відсотковий бар’єр. «Пропозиція», «Голос», «Наш край», Аграрна партія та ОПЗЖ залишились поза обласним парламентом. Але родзинкою цих виборів став результат ОПЗЖ. Місцевим проросійським політикам не вистачило всього ОДНОГО голосу до 5%. Соратники Бойка і Медведчука пробували знайти цей голос за допомогою судів. Однак за відсутності зафіксованих порушень під час виборів і скарг судді не знайшли підстав для перерахунку і пошуку забраклого голосу для ОПЗЖ. Вочевидь, ця історія є найкращою ілюстрацією того, що навіть один голос важливий на виборах.
Загалом можна вважати, що ці вибори «зробила» вкрай низька явка та епідемія коронавірусу. Чи не вперше за останніх кілька виборів проголосувати прийшов середній клас. Саме люди з переважно вищою освітою і середнім матеріальним достатком прийшли на вибори, вистояли по 30?60 хвилин у черзі й поставили галочку в бюлетені. Люди старшого віку, налякані хворобою, переважно залишились вдома, а молодь — не мала терпіння вистоювати в черзі до виборчої дільниці. Як наслідок, результат виборів суттєво відрізняється від даних соціологічних опитувань, котрі проводились перед виборами.
«П’ять запитань від президента», які ініціював Володимир Зеленський на день виборів, вочевидь, мали мобілізувати «зелений» електорат. Однак політтехнологи Зеленського досягли на Рівненщині зворотного ефекту, мобілізувавши електорат «Європейської Солідарності» та інших правих партій. Як наслідок, майже у всі ради пройшли представники «ЄС» і «Свободи» та в багатьох радах з’явились депутати від «Голосу». Активність поміркованого електорату дала змогу показати доволі пристойний результат і новим партіям, таким як «Пропозиція» та «За майбутнє». Щоправда, остання на Рівненщині більше робила ставку на релігійний аспект. Серед керівництва «За майбутнє» в області багато впливових представників протестантських церков. Як наслідок, партія набрала основну масу голосів у північних районах області. Саме там, де протестантські релігійні громади за чисельністю значно переважають чисельність інших релігійних конфесій.
Що ж стосується «Пропозиції», то тут заслуга Богдана Файфури, який займався виборчою кампанією партії Філатова на Рівненщині. Голови Вараської та Острозької громад, фракції у двох (з чотирьох) райрадах і півтора десятка громад. І лише провал «Пропозиції» у Рівному завадив партії увійти до обласної ради.
Ще одним сюрпризом цих виборів стала партія «Сила і честь», яка показала високий результат порівняно з іншими позапарламентськими партіями. Секрет успіху, правильна математика виборів. Голова облради Олександр Данильчук зібрав до списку людей, здатних забезпечити певну кількість голосів за себе, незважаючи на партійний прапор. Основним збирачем голосів, як на мій суб’єктивний погляд, став головний лісник області Віталій Сухович. У північних районах лісник — дуже впливова людина в селі. Від нього залежить, чи будуть дрова на зиму, чи буде можливість збирати гриби, ягоди… бурштин. Саме лісники забезпечили високий результат «Сили і честі» на території вище від Костополя. До того ж, свої голоси у скарбничку «СіЧі» принесли Олександр Данильчук, Віталій Ундір та Анатолій Остапчук.
Не менш цікавим від результатів буде формування більшості в обласній раді. Програш на виборах міського голови Рівного та вкрай поганий результат на місцевих виборах, вочевидь, похитнули крісло під головою Рівненської ОДА Віталієм Ковалем. Кажуть, йому дали шанс врятувати свою політичну кар’єру. Для цього йому потрібно сформувати більшість навколо фракції «Слуги народу». Тут у пригоді має стати «СіЧ». Не виключаю, що Олександр Данильчук знову збереже за собою посаду голови або як мінімум заступника. Хто в такому разі увійде до більшості? Мій прогноз: «Слуга народу», «Сила і честь», «За майбутнє», Радикальна партія і, можливо, «Батьківщина». Запас голосів для коаліції можуть забезпечити окремі депутати з «Європейської Солідарності». Перш за все, я маю на увазі Василя Яніцького і його людей у фракції. В екснардепа Яніцького хороші стосунки з Данильчуком. Перед виборами вони навіть думали над запуском спільного проєкту «Наш край». Однак зрештою Яніцький пішов зі своїми людьми у списку «ЄС», а Данильчук пішов на «СіЧ».
Не уявляю собі в опозиції Світлану Богатирчук-Кривко, яка стала депутатом за списком «ЄС» і має амбіції голови облради чи заступника. Отримати це, будучи в глухій опозиції, — нереально. Тому можливі варіанти…
Місто: про драми, приклади для підручників, політичну пенсію
В обласному центрі спрацювали ті ж чинники, що й в області: низька явка виборців та висока активність поміркованого електорату. Як наслідок: перше місце «Європейської Солідарності» та високий результат партії «Голос». А ще другий результат нової місцевої партії «Рівне Разом», яка, щоправда, укомплектована здебільшого старими обличчями.
Як і в області, у Рівному теж розгорнулась драматична ситуація. Партії «Сила і честь», першим номером якої був Олексій Муляренко, не вистачило всього чотири голоси для проходження в раду. Жодні спроби організувати перерахунок голосів та звернення до суду не дали результату. Важко переконати Феміду в порушеннях, якщо жодного акта про порушення чи скарги протягом виборчого дня і періоду підрахунку складено не було. Заради справедливості варто зазначити, що прольоту на виборах Муляренка і Ко під прапором «СіЧі» пораділи, мабуть, майже всі інші учасники політичного життя Рівного. Як на мене, цікавий результат діяльності за п’ять років у міській раді та на посаді голови Рівненської ОДА.
Що ж до тих, хто пройшов до Рівненської міської ради, то результати виборів виявились наступними: «Європейська Солідарність» — 19,1%, «Рівне Разом» — 14,2%, «Слуга народу» — 12,7%, ВО «Батьківщина» — 7,9%, «Голос» — 7,8%, ВО «Свобода» — 7,3%, «За майбутнє» — 7,02%. Решта учасників виборів набрали менше 5%.
Окрім «Сили і честі», яка залишилась поза радою, катастрофічний результат, на мій погляд, у партії Ігоря Палиці «За майбутнє». Першим номером виборчого списку був міський голова Володимир Хомко, у списку багато впливових і електорально сильних людей, величезний фінансовий, адміністративний та інформаційний ресурс. Для прикладу, волинський олігарх Ігор Палиця купив перед виборами місцевий телеканал «Рівне 1». Однак весь цей ресурс партія змогла трансформувати лише у 7% голосів. Загалом, виборча компанія «За майбутнє» у Рівному може бути прикладом для підручника з політичного PR під назвою «Як не можна робити вибори». Головною помилкою «За майбутнє» було те, що вони не зробили Хомка обличчям кампанії. По суті, для виборців Володимира Євгеновича вони в перший же день компанії зробили посил: «Хомко більше не голова і йде на політичну пенсію». Значна частина виборців Хомка навіть не знала, що їхній кумир є першим номером партії. Як наслідок, ці виборці почали шукати собі нового фаворита. Іншою серйозною помилкою була повна розкоординація роботи штабів кандидата в міські голови, міського і обласного списків. Це не єдині помилки, і про них можна говорити ще довго. Можливо, згодом ця тема стане темою окремої публікації.
Набрані партіями відсотки трансформувались у депутатські мандати наступним чином: «Європейська Солідарність» — 10 депутатів, «Рівне Разом» — 7, «Слуга народу» — 7, «Батьківщина» — 5, «Голос» — 5, «Свобода» — 4, «За майбутнє» — 4. При таких розкладах варіантів коаліції є чимало. Але визначальним фактором у її формуванні буде те, хто стане міським головою. На перший погляд, найімовірнішим є формування більшості навколо фракцій «Європейської Солідарності» та «Рівне Разом». Однак у другому турі за посаду міського голови боротимуться саме висуванці цих партій: Олександр Третяк та Віктор Шакирзян. А тому можливість діалогу між цими політичними силами залежить від того, як проведуть компанію перед другим туром обидва штаби. Адже війна компроматів у першому турі розсварила у Рівному багатьох з тих, хто раніше вважався друзями.
Олексій КРИВОШЕЄВ
