Націоналіст Ярослав Гранітний знайшов свій останній спочинок на Алеї героїв у Рівному. На цьому особливому місці на кладовищі «Нове» удостоєні поховання лише ті, хто віддав життя в боротьбі за незалежність України. Однак навіть після загибелі Рівненський міський суд продовжить розглядати справу загиблого добровольця за обвинуваченням у державній зраді. Адже на цьому наполягає мама націоналіста, яка хоче повернути чесне ім’я сину.
Судова справа Ярослава Гранітного стосується мітингу біля Рівненської ОДА у 2017 році. Тоді націоналіст разом із кількома десятками студентів місцевих коледжів несподівано прийшов на майдан Просвіти вимагати легалізації незаконного видобутку бурштину. А через тиждень перед ОДА відбулася інша акція протесту — її організовував «професійний протестувальник» Юрій Клейнос, який спеціально для цього приїхав до Рівного. На його акції були молодики бандитської статури, один з яких тримав плакат із закликом про створення «Рівненської Народної Республіки». Голова СБУ Василь Грицак заявив, що дві ці акції були профінансовані з Росії, тому Гранітного було затримано разом з Клейносом.
Близько трьох років активіста протримали в СІЗО. Оскільки за цей час жодних реальних доказів у державній зраді надано не було, то у 2020 році суддя випустила Гранітного із СІЗО.
Після нападу Росії у березні Ярослав Гранітний разом із побратимами загинув у Василькові на Київщині. Там троє рівненських добровольців прийняли бій з ворожою диверсійною групою. Вони захищали підвал школи, в якому ховалися мирні люди.
Оксана Жужельська, речниця прокуратури Рівненщини:
— Справу по суті почав розглядати суд у березні 2018 року. Загибель Ярослава Гранітного не є підставою для виправдання підозрюваного. Справу могли закрити, але на таке обов’язково потрібна згода родичів. Знаю, що родичі відмовилися надавати таку згоду. Оскільки вони мають на це право, то слухання справи по суті продовжиться.
Валентин Дупак, адвокат:
— Мама Ярослава вирішила, що чесне ім’я її сина потрібно реабілітувати. Тому засідання будуть проводитися у звичайному режимі. Хоч і підозрюваного уже немає в живих. Скажу, що справа Ярослава Гранітного була шита білими нитками. Він офіційно був за легалізацію незаконного видобутку бурштину. Через це організував мітинг, про який згадує слідство. Однак правоохоронці почали приплітати до акції протесту якийсь грошовий слід з Росії. До цього часу жодних доказів цього не надано. Хоч справа Ярослава Гранітного складає аж 17 томів та близько 30 дисків з аудіо- та відеоматеріалами. Найдивніше, що нам довгий час не давали ознайомитися з матеріалами справи. Нам їх передали лише через рік після того, як Ярослава Гранітного випустили із СІЗО. З позиції захисту скажу, що в цій справі порушили все, що можна порушити. Тому після його виправдання можна буде звертатися до Європейського суду з прав людини та заявляти цивільний позов проти України, щоб стягнути моральну шкоду. Адже людина за життя була незаконно обвинувачена та пробула в СІЗО 2 роки та 8 місяців. Обвинувачення має бути обґрунтованим, а коли виносять виправдальний вирок, то зрозуміло, що це все було незаконно.
Богдан СЛОНЕЦЬ.
