На президентів ніде не навчають.
Тому кожен новий президент починає грати свою нову роль з більшим чи меншим успіхом. І коли у мирний час цю роль можна грати з помилками або зовсім бездарно, то у час війни від того, як президент грає свою роль, залежить дуже багато.
Нині роль нашого президента грає актор. Виходить, нам пощастило? Чи впорався би з цією роллю президент-ідеолог, президент-директор, президент-банкір, президент-бізнесмен? Як на мене, актор Зеленський виглядає у цій ролі набагато більш органічно, ніж виглядав би Порошенко, Ющенко або Кучма. Зеленський поводиться саме так, як треба, аби йому повірили. І йому вірить Україна, вірить увесь світ.
Багато говорять про те, що для Зеленського важливі оплески та захват аудиторії. А такої аудиторії, яка у нього є у ці дні, ніколи не мав жоден артист у світовій історії. І Зеленський не фальшивить на очах у сотень мільйонів. Однак не думаю, що це головне. Тому що актор на сцені грає насправді для одного глядача – для того, у чиї очі він дивиться зі сцени. І ці очі підказують йому, чи вірить йому глядач, чи сумнівається. Сьогодні це очі кожного із нас.
Актор не може грати без суфлера. І мені здається, що суфлер у Зеленського вже не той, що був у попередні роки. Бо наш президент говорить нині правильні слова. Слова, які хоче чути у ці години кожен із нас. Одне тривожить – ці слова мають відповідати тому, що відбувається. Нехай не повністю, це неможливо, але хоча би в цілому. Якщо це так, то ми віримо, що президент разом з нами і робить все правильно.
Головне у своїй ролі Зеленський вже зробив. Він не злякався, і услід за ним не злякалися ми. Але не боятися ворога ще не досить, аби перемогти. Слід зробити так, щоб ворог боявся нас. Чи змусить Зеленський боятися головного свого і нашого ворога, який, кажуть, сидить десь у бункері? Чи зможе злякати його підлеглих? А ще він має змусити не боятися наших західних партнерів, які, як виглядає, налякані тепер Росією більше за нас. І це ще не все у цій ще не до кінця зіграній Зеленським ролі. Головній ролі у його і нашому житті. А може, і у житті усього світу.
Зіграй правильно, Володю! Не помились! Ти можеш!
Микола Несенюк
