Головна водна артерія нашого міста — річка Устя давно в незадовільному стані. На те є чимало причин, але основна називається антропогенний фактор. Саме людський вплив є одним із ключових негативних чинників, які перетворили повноводну річку на болотистий потічок. Цікаво, що стан невеликих річок, які живлять Устю, практично такий же. До прикладу, річка Боярчик, що бере свій початок із південно-східної частини міста (поблизу торгового центру «Епіцентр») та впадає в Устю в центральній частині Рівного. Студенти та викладачі НУВГП дослідили стан її поверхневих вод та основні фактори, що його формують, і запропонували свій варіант поліпшення ситуації.
Покращення стану води в Боярчику могло б досить суттєво вплинути й на стан Усті, — переконані дослідники.
— Річка Боярчик має довжину 4350 м. Вона протікає з південного сходу на захід. Має дві основні праві притоки, — пояснив завідувач кафедри екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства НУВГП професор Микола Клименко. — Оскільки це мала річка в межах міста, то антропогенне навантаження на неї значне. Поверхневі води річки забруднені промисловими, побутовими, сільськогосподарськими стоками і за якістю не відповідають екологічним нормативам.
Докорінні зміни у структурі річкового русла зумовлені інтенсивним сільськогосподарським освоєнням басейну річки, спрямленням русла, будівництвом автозаправних комплексів (на вул. Дубенській та С. Бандери), зарегулюванням річкової системи через створення водосховища поблизу Рівненського обласного протитуберкульозного диспансеру. Додайте до цього ще й забруднення від городів, які знаходяться безпосередньо у берегах річки. Дві АЗС створюють великі ризики потрапляння у річку нафтопродуктів, поверхнево-активних речовин та інших забруднюючих компонентів. Чимало бруду потрапляє до Боярчика і через зливовий колодязь на автомобільній дорозі на вул. Дубенській.
Обстеження якості води показало V клас забрудненості (стан незадовільний, криза). Одне слово, комплекс природних та антропогенних факторів призвів до деградації цієї водної артерії. Одним із варіантів природного очищення води в Боярчику могло б стати створення кількарівневого біоплато (природний біофільтр з вищих водних рослин)
— Сучасні біометоди можна успішно використовувати для очищення води від більшості розчинених у ній органічних сполук у широкому діапазоні концентрацій, від іонів важких металів, біогенних речовин та небезпечних біологічних агентів (хвороботворних бактерій, вірусів тощо). Створення біоплато, з огляду на його відносну дешевизну, надійність та екологічну чистоту, має безсумнівну перевагу серед інших методів в очищенні поверхневих річкових вод від забруднюючих речовин, — наголосив науковець.
Коментар Сергія Васильчука, заступника міського голови Рівного:
— Співпраця міської влади з науковцями в царині екології дає свої плоди. Проаналізувавши стан води в річці Устя і Басівкутському водосховищі, вчені з Національного університету водного господарства та природокористування запропонували дієві заходи для очищення цих водойм. Ці кроки будуть невдовзі реалізовані на практиці, після завершення формальних процедур. Це дає нам підстави продовжувати співпрацю, зокрема і в частині, що стосується очищення притоків Усті.
Новітні наукові методи оздоровлення екосистем сприяють зменшенню вартості проєктів та збільшенню їхньої ефективності. Тож заходи з очищення річки Боярчик, безумовно, слід взяти до уваги та згодом втілити в життя.
