Володимир Бугайчук загинув 20 серпня під час виконання бойового завдання в районі села Роботине Запорізької області.
Про те, як попрощалися з Героєм, розповіли у Гощанській селищній раді:
- Дорога вистелена квітами. Замість весільного - похоронний кортеж. Гощанська громада провела в останню дорогу до місця вічного спочинку загиблого у боях з російськими окупантами Захисника України Бугайчука Володимира Анатолійовича.
Володимир народився 12 листопада 1990 року в селі Федорівка. Буквально за два місяці йому мало б виповнитися 33 роки. Не дожив. Ворог пошматував його тіло, навіки зупинив биття його щирого, доброго серця.
Стоячи на колінах, люди зустрічали Героя на площі Героїв майдану в Гощі, дорогою до його рідної домівки, де він зробив свої перші в житті кроки, зростав, мужнів, навчався. У 12-річному віці Володимир пережив важку втрату - помер його батько Анатолій. Відтак він залишився єдиним чоловіком у родині Бугайчуків, підтримкою для мами Тетяни Володимирівни та сестри Марії.
Після здобуття середньої освіти Володимир зробив свідомий крок в життя доросле, вступивши до Короцького вищого професійного училища, де здобув спеціальність «Тракторист». Набуті знання й уміння стали основою його професійного життя. Працював за спеціальністю, допомагав місцевим фермерам. Водночас займався особистим селянським господарством - вирощував зерно для святого хліба, овочеві культури.
Добрий душею і серцем, умілець-трудолюб, турботливий син і брат, надійний друг. За допомогою до Володимира часто зверталися односельці. Він любив і знав техніку. Трактор, який залишився в господарстві Бугайчуків, Володимир змайстрував власними руками. Згодом він став його надійним помічником у господарських роботах у селі.
Трудився, будував плани, мріяв… Не судилося їм збутися. Ворог, який вдерся на нашу землю, у мирне життя українців зруйнував усі плани, завадив здійсненню мрій молодого чоловіка, який ще й сім’ю не встиг створити.
У січні 2023 року Володимира Бугайчука мобілізували до лав ЗСУ. Пройшовши навчання на військовому полігоні, Володимир особисто попросився на передову лінію оборони України. Проте навіть там, у надскладних умовах війни, він будував плани на майбутнє, мріяв, турбувався про рідних. Востаннє розмовляв зі своєю мамою 18 серпня - за два дні до загибелі. Цікавився домашніми справами, придбанням матеріалів для будівництва погреба.
Загинув Володимир Бугайчук 20 серпня під час виконання бойового завдання в районі села Роботине Запорізької області. Душа Захисника України полетіла в місце квітуче, місце спокою. Пам'ять про нього навіки житиме в серцях усіх, хто любив і знав Героя нашої скорботної сучасності.
