«Не чоловічий» будинок?

1866 0

Ми у соцмережах:

 «Не чоловічий» будинок?

Деякі мешканці будинку на вулиці Соборній, 7, що неподалік головного корпусу Національного університету водного господарства та природокористування, помітили дивну тенденцію. Саме у цій старій цегляній п’ятиповерхівці-”сталінці» чоловіки частіше хворіють і раніше вмирають, ніж у решті будинків міста.

Першим помітив і відкрито про це заговорив мешканець п’ятиповерхівки Павло Хредченко, який називає себе в цьому будинку «останнім з могікан»: — Я проживаю в цьому будинку вже більше сорока років. Лише в останні роки почав помічати, що мої сусіди-чоловіки, значно молодші за мене, які жили в цьому будинку, дуже швидко повмирали. Рідко хто з мешканців цього будинку доживав до 65 років. Окрім себе, знаю лише одного сусіда, якому вдалось пережити цей віковий бар’єр — дід Дмитро. Він помер у 73 роки на операційному столі у львівській лікарні. Павлу Хредченку цього року в березні виповниться 72 роки. Пенсіонер говорить, що навряд чи стільки прожив би, якби весь час мешкав у цьому будинку. За словами чоловіка, його врятувало те, що робота була пов’язана з постійними відрядженнями, а також він щороку влітку відпочивав у батьків у Запоріжжі. — Повертаюсь додому і дізнаюсь, що помер то один мій сусід, то інший, - продовжує розповідь пенсіонер. — Інші постійно хворіють. З чим це пов’язано — сказати важко. Жінки на відміну від чоловіків у нашому будинку живуть значно довше і хворіють значно рідше. Крім того, є ще одна цікава тенденція. У сімей, які проживають в нашому будинку, чомусь народжуються лише дівчатка. Знаю тільки одну сім’ю, в якій народився хлопчик лише після того, як вони змінили місце проживання.

Коментарі Валентин Дем’янов, заступник голови Рівненської обласної організації Спілки архітекторів України, директор Центру історичних та геофізичних досліджень «Рівне-Суренж»: — Наш центр займається геофізичними, біоенергетичними та біолокаційними дослідженнями. Кілька років тому за результатами своїх досліджень ми видали книгу, в якій є докладна мапа міста Суренж — великого ритуального центру, що знаходився на території нинішнього обласного центру в II-III і приблизно до IХ ст. нашої ери. Чимало з наведених нами у книзі даних підтвердилось після того, як почали будівництво підземного торгового центру в центрі Рівного. Основне, у чому нам вдалось переконати громадськість на основі своїх досліджень і знайдених артефактів під час цих будівельних робіт, що наше місто принаймні на 300 років древніше, ніж прийнято вважати. Хоч я і мої колеги впевнені, що до цієї цифри варто дописати як мінімум ще 1000 років. Коли я дізнався про цю аномалію з будинком від свого знайомого і заглянув у складену нами мапу старовинного міста, то побачив, що саме на цьому місці і поруч, де нині знаходяться тенісні корти в парку ім. Тараса Шевченка, в ті часи розташовувався давній слов’янський жіночий монастир. Тоді особисто для мене все одразу стало зрозумілим. Звичайно, я не кажу про те, що ця теорія є єдино правильною, втім, на увагу вона заслуговує. Особливо, якщо врахувати той факт, що у наших пращурів територія монастирів була ритуально освяченою. Тоді до цього ставились дуже суворо і в жіночий монастир мали право зайти лише чоловіки-жреці і то ненадовго. Хоч нині там монастиря немає, але інформаційний код цієї місцевості залишився. Зрештою навіть у наш час ніхто зі священиків не порадить зводити будинок на місці колишньої церкви чи на території колишнього кладовища. Ось і виходить, що заселяючись в цей будинок, чоловіки мимоволі оскверняють цю територію. Можливо, якби на місці цього будинку був жіночий гуртожиток, то таких проблем могло б не виникнути. Взагалі, цей інформаційний код навряд чи вдасться зняти, оскільки він дуже потужний. Я впевнений, що цю територію варто більш докладно вивчити. Зокрема, визначити межі того прадавнього монастиря, подивитись, чи не розташовані на його території інші будівлі. Цей випадок чимось подібний до того, як на місцях старовинних кладовищ будують траси. Ще донедавна цьому не надавали особливого значення. А згодом помітили, що на таких ділянках стається багато аварій. Загалом на території нашого міста є чимало сакральних місць. Наприклад, пагорб за обласною державною адміністрацією чи парк неподалік Палацу дітей та молоді. На щастя, вони ще не забудовані. І на кожній містобудівній раді, членом якої я є, коли вкотре порушується питання про будівництво на цих місцях, завжди виступаю проти. Ніхто не знає, як може згодом таке плюндрування ритуальних місць позначитись на людях, які будуть жити в новобудовах чи працювати в торгово-офісних центрах, зведених там. Ігумен Никон, керівник прес-служби Рівненської єпархії УПЦ Київського патріархату: — Православна церква може благословити на місці зруйнованого храму будівництво тільки нового храму. Так прийнято. Якщо ж і склалось так історично, що на місці зруйнованого храму звели житловий будинок чи якусь іншу споруду, люди, які живуть там, навряд чи будуть нести відповідальність за плюндрування святого місця іншими людьми. Відповідальність буде на тих, хто той храм зруйнував, і, можливо, на їхніх нащадках. У даному випадку про існування монастиря на території, де знаходиться цей будинок, тим більше в такий ранній період, я вперше чую. З історії відомо, що перші християнські громади на території України з’явились у VIII-IX столітті, а перші монастирі — в XI столітті нашої ери. Можливо, на території, де розташований цей будинок, в більш ранні часи й існували якісь сакральні споруди, але вони не були християнськими. З чим пов’язана така тенденція в цьому будинку, якщо вона там справді існує, сказати важко. Можливо, це якісь природні фактори, які більш негативно впливають саме на чоловічий організм. Цим дослідженням мають зайнятись відповідні науковці. Людям, які нині живуть в цьому будинку, можу порадити тільки одне — частіше ходити в церкву, сповідатись, причащатись, освятити свій будинок та квартири. Зрештою, не акцентувати свою увагу на якихось дивних речах, а намагатись бути ближче до Бога і в думках, і в своїх діях. Ольга Захарченко, заступник головного лікаря Рівненської міської СЕС: — Я сумніваюсь, що в ті часи, коли будувався цей будинок, використовувались якісь шкідливі для організму людини будівельні матеріали. Якщо і припустити, що там є щось шкідливе, то воно впливало б не вибірково, а однаково на організми як чоловіків, так і жінок. Загалом, згідно зі світовою статистикою, і це доведений факт, чоловіки живуть менше, ніж жінки, оскільки в жінок організм більш витривалий. Можливо, в цьому пояснення.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також