Три роки тому ці люди докладали всіх зусиль, аби всіма правдами і неправдами здобути мандат депутата тої чи іншої ради. Бо цей мандат був приємним доповненням до життєвих благ, які його володар мав до цього. Депутат мав практично самі лише права і не мав жодних серйозних обов’язків — за невиконання депутатських функцій у нас ще нікого і ніколи не покарали. Аж раптом все змінилося. Виявилось, що багато для кого депутатський мандат — не така вже й цінність, і його бажано чимшвидше позбутись. Спочатку про це заговорили у Верховній Раді, а тепер дійшло до рад обласних.
У Рівному обласні депутати почали страждати від неможливості за першим бажанням виїхати за кордон. На період воєнного стану їх позбавили такої можливості. Для окремих із них страждання стали настільки нестерпними, що вони готові достроково скласти депутатські повноваження, аби лише виїхати за межі України, у вірності якій до цього тисячократно клялися. Тепер же благають уряд спростити для них процедуру виїзду за кордон, яку запровадили з початку війни. Відповідне звернення до Кабміну було проголосовано на сесії, яка відбулася у п’ятницю, 22 грудня. Його ідейними натхненниками стали депутати-бізнесмени. Розповідають, що вони погрожували голові обласної ради Андрію Караушу скласти депутатські мандати. Нічого особистого — лише бізнес!
Андрій Карауш, голова Рівненської облради:
— Серед депутатів є люди, які досягли пенсійного віку. Тобто вони уже не підлягають мобілізації, проте на них діє це обмеження з виїзду за кордон. Також є інваліди першої групи, які теж не можуть служити в армії. Ці люди мають мати право вільного виїзду за кордон на лікування або в межах волонтерської діяльності. По-третє, жінки, які є депутатами, проте не працюють в органах місцевого самоврядування. Для всіх цих категорій ми просимо спростити правила перетину кордону. Адже зараз ці категорії населення стикаються з тим, що їм постійно потрібно оформляти документи на відрядження, а це доволі громіздкий процес.
Анатолій Грисюк, депутат «Слуги Народу», директор компанії «Радивилівмолоко»:
— Я — керівник великого підприємства у Радивилові, яке виготовляє молочку продукцію. Вона щодня постачається у кожну область заходу України. Мені уже за 60 років. Відповідно до закону про мобілізацію, мені уже дозволено вільно виїжджати за кордон. Я мають за кордоном як інвесторів, так і партнерів по бізнесу. Їжджу туди часто — раз, а то й кілька разів на місяць. Їду туди винятково по робочих справах. Відправити замість себе представляти компанію якогось молодшого спеціаліста я не можу, бо чоловікам у нас заборонено перетинати кордон. Вони усі військовозобов’язані. Але через статус депутата мені потрібно оформляти закордонне відрядження. Для цього я маю отримати запрошення від іноземців і направити його в апарат ради, де мені оформлять відрядження. Без нього за кордон не випустять. І це я постійно так мучуся й випрошую в інвесторів, щоб вони надіслали мені це запрошення.
Також мені дуже неприємно те, що на кордоні на мене дивляться незрозуміло як. Починають чіплятися до того, що я депутат і таке інше. Я пенсіонер, займаюся бізнесом, створюю робочі місця та сплачую податки, але зазнаю дискримінації. Оцю заборону на виїзд для депутатів ухвалили через якогось одного порушника. Тепер усі зазнають дискримінації. Я знаю, що саме через це багато депутатів місцевих рад відмовляються від своїх депутатських мандатів.
Богдан СЛОНЕЦЬ
