Не кожен контракт закону в такт

1139 0

«Упродовж десяти років років я працюю в одній із престижних фірм, останніх три — за контрактом, який поновлювався щороку. В ньому обумовлено лише одне: звільнитися за власним бажанням з роботи я не маю права, мене можуть звільнити за порушення трудової дисципліни або ж за станом здоров’я.

«Упродовж десяти років років я працюю в одній із престижних фірм, останніх три — за контрактом, який поновлювався щороку. В ньому обумовлено лише одне: звільнитися за власним бажанням з роботи я не маю права, мене можуть звільнити за порушення трудової дисципліни або ж за станом здоров’я. Коли восени минулого року термін дії останнього закінчився, керівництво не запропонувало мені укласти новий контракт і не звільнило мене з роботи, вочевидь, підстав не було, порушником я ніколи не був. Продовжую вже півроку працювати на своїй посаді, ніби нічого не трапилось, зарплатню мені виплачують справно. Колеги жартують, що контракт, після закінчення його дії, автоматично став безстроковим. Якщо нагадати керівництву про його поновлення, то, певне, доведеться мені підписувати папери «заднім» числом? Віктор С., м.Рівне.»

Лист читача коментує адвокат Олександр Бражніков: — Контрактна форма працевлаштування прийшла до нас разом з елементами ринкової економіки і є відображенням її традицій у побудові відносин між роботодавцем і працівником. Разом з тим, дух і буква національного трудового законодавства були сформовані на початку 70-х років минулого століття і побудовані на тенденціях соціалістичного устрою господарювання. Така ситуація часто призводить до правових колізій, неправильного тлумачення ще досить нових для трудового законодавства норм і, як результат, безпідставного обмеження трудових прав працівників. Законодавство України про працю визначає контракт як особливу форму трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися за погодженням сторін. Однак сфера застосування саме цієї форми трудових відносин законодавчо обмежена, бо не з всіма працівниками може бути укладено трудовий договір у формі контракту. Категорії таких працівників і галузі діяльності роботодавців, де допускається контрактна форма працевлаштування, передбачені спеціальними правовими нормами. Контракти можуть укладатися, наприклад, з такими працівниками: з керівниками підприємств, науково-педагогічними і педагогічними працівниками, з найманими працівниками товарної біржі, найманими працівниками колективного сільськогосподарського підприємства, селянського (фермерського) господарства, з працівниками підприємств, установ, організацій у спеціальних (вільних) економічних зонах, з працівниками споживчих товариств, з помічниками адвокатів, з особами, які здійснюють професійну діяльність у спорті, з начальниками відділень залізниць, з фахівцями в галузі карантину рослин, з особами суднового екіпажу торгових суден, з найманими працівниками, що приймаються на роботу у сільськогосподарські кооперативи, з працівниками підприємств з іноземними інвестиціями, зі стажувальником нотаріуса (нотаріальної контори), з представниками Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення. Таким чином, якщо пан Віктор не належить до жодної з перелічених категорій працівників, то укладення з ним трудового контракту не буде мати жодних юридичних наслідків при вирішенні трудового спору з адміністрацією. На нього будуть поширюватися усі права і гарантії, передбачені законом для працівників, з якими укладено звичайний трудовий договір. Не буде підстав у власника фірми, на благо якої понад три роки трудиться автор листа, вважати його також і тимчасовим працівником, право якого звільнитися за власним бажанням обмежене. Закон прямо вказує на те, що трудові договори, які були переукладені один чи декілька разів, вважаються такими, що укладені на невизначений строк, а значить і порядок їх розірвання за ініціативою працівника повинен застосовуватися загальний, тобто з попередженням про це власника за два тижні. Доречно відзначити, що колеги пана Віктора мають рацію ось у чому: якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Отож пан Віктор може спокійно примножувати здобутки «престижної фірми«, не турбуючись про свою невизначеність у її штаті.


Поділися з нами новиною! Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

Залиште вiдповiдь

Читайте також