З 2015 року в Берегах Млинівського району — доволі незвичний, як для Рівненщини, конфлікт. Не можуть поділити храм парафіяни УПЦ Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви. Не змінило ситуацію і створення в Україні Єдиної помісної православної церкви. Бо хоч церква у сторін, що конфліктують, вже одна — священики різні.
До редакції звернувся староста Свято-Михайлівської парафії УАПЦ у Берегах Дмитро Грицюк. Чоловік розповідає, що вже розіслав звернення всюди, де міг, навіть до митрополита Епіфанія.
— Громада УАПЦ у Берегах офіційно зареєстрована, має статут та майно — цегляну церкву, — розповідає п.Грицюк. — Нашим священиком є Володимир Садовський, проте у 2015 році селяни-прихильники УПК КП не впустили його до храму. У село Іларіон призначив священика УПЦ Київського патріархату. З того часу люди у селі пересварилися. Хоч зараз церква одна, ніхто не хоче уступати, кожен хоче свого священика. Ми підтримуємо Володимира Садовського, а його навіть не пускають до храму відспівати покійника. Довго чекали, що Іларіон відреагує, але так і не дочекалися. Хочемо, щоб у храмі було почергове богослужіння: одну неділю наш священик править, іншу — їхній.
У Рівненській єпархії Православної церкви України ситуацію офіційно коментувати відмовляються. Зазначають, що це внутрішні проблеми, і додають: прихильників священика УАПЦ у селі — небагато, а почергові богослужіння у цій ситуації взагалі нонсенс.
До слова, громада УАПЦ у Берегах намагалася повернути храм через суд, проте програла. Для Рівненської області з 2014 року конфлікти за храми — не рідкість. Проте вперше конфліктують прихожани на сьогодні вже однієї церкви. Досі відбувалися лише суперечки за ті церкви, де більшість громади вирішувала перейти від УПЦ Московського патріархату до Православної церкви України. Наприклад, у Птичі Дубенського району храм уже три роки як закрито.
Алла САДОВНИК.
