Не затоплюватиме, якщо дадуть грошей і полюватимуть на бобрів

1529 0

Ми у соцмережах:

Не затоплюватиме, якщо дадуть грошей і полюватимуть на бобрів

Наприкінці січня гідрометцентр України неодноразово попереджав про можливе підвищення рівня води в річках Рівненської та Волинської областей. Нині на річках нашої області триває деякий спад рівня води. Як буде навесні, поки невідомо. Хоча Рівненське управління водного господарства та меліорації запевняє, що водогосподарський комплекс працює і проблеми підтоплення в нашій області загалом вже не існує. Тим часом в управлінні водного господарства на Волині, де у січні почалося підтоплення угідь та господарських споруд, заявили, що ситуацію погіршують... бобри.

Велику воду подолають великі гроші — У нашій області залишилося 12-13 місць, де є проблеми з підтопленням, — каже заступник начальника Рівненського обласного управління водного господарства Сергій Васильєв. — Пропускна здатність Прип’яті через її замуленість стала слабша, лід теж сповільнює течію. У січні справді був деякий підйом води, але великого снігу немає, тож сподіваємося, що надзвичайних ситуацій не буде. Найбільш проблемне місце — це село Млинок Зарічненського району, що стоїть на Стиру, там немає дамб. Щоб укріпити берег, поставити насосну станцію та збудувати захисну дамбу, потрібно 3,8 мільйона гривень. Але ці гроші ми можемо одержати лише за умови співфінансування з обласного чи районного бюджетів. Поки що лише плануємо проект будівництва водозахисних споруд. Раніше навесні підтоплювало багато сіл, але після великої повені 1991 року в області почали активно будувати дамби, витрачаючи щороку на них 3-4 мільйони гривень. Як розповів начальник управління Леонід Каменчук, через розташування в низині часто підтоплює поверхневими водами й Старе Село Рокитнівського району, там теж будують дамбу. Потрібно укріплювати береги річок у Демидівському районі, добираються до очисних споруд води Стиру в Зарічному, часто підтоплює село Морочне Зарічненського району водами Гнилої Прип’яті — річка замулена і заросла. — Коли підвищується рівень води в річках, в області щоночі працює по 50 насосних станцій для відкачування води, оскільки вночі електроенергія дешевша, — пояснює п. Каменчук, — а навесні у повінь вони працювали цілодобово на повну потужність. Усі питання водовідведення, берегоукріплення та розчищення річок можна вирішити повністю, проблема — в коштах. За підрахунками управління, на розчищення 20 км річки Устя, яка вже не здатна до самовідновлення, а також будівництво шлюзу біля Оржева, потрібно не менше 42 мільйонів гривень. Які, не секрет, найближчим часом ніхто не виділить. А саме через це й підтоплює оселі рівнян, що живуть біля озера Басів Кут. — Раніше біля озера були меліоративні канали для скидання води в озеро, — каже Леонід Каменчук, — але в той час, коли по берегу почали активно зводити житлові будинки, їх позасипали. Така ж проблема і в Костополі на Заріччі: вода в хати підступає. Район забудували стихійно і канали для зливових вод перекрили. Зараз їх відновити неможливо. Ми пропонували, як відвести воду, але для цього треба ставити на людських городах водозбірні колодязі, як на меліоративних системах. Тільки люди проти цього. А щоб збудувати систему водовідведення в обхід дворів та городів, потрібно 12-15 мільйонів гривень. Висновок про те, як швидко вода відступить, робіть самі.

А крайні — бобри? І, нарешті, про бобрів. Сліди їхньої життєдіяльності стають помітними, коли вода вже сходить. Бобри риють нори з води, тому це й непомітно. Через їхнє «будівництво» обвалюються захисні дамби й руйнуються меліоративні канали. Коли вода піднімається, у дамбах виникають прориви, і захисний сенс втрачається. Щоб відвадити бобрів від дамб, управління водного господарства вивчає можливість використання на дамбах армованої тканини чи обробки їх спеціальною речовиною, яка б відлякувала звірків. Поки що це лише плани. — Популяція бобрів в останні роки справді збільшилася, — каже головний мисливствознавець Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Микола Яцик. — Ми теж відчуваємо наслідки: в каналах загати роблять, ліс затоплює, і за 6 місяців він може загинути. Відстріл бобрів у нас вже дозволений, тільки отримання ліцензії — це ціла процедура. А на бобра попиту немає, раніше з їхнього хутра шапки робили, а зараз ні м’ясо, ні хутро бобра не в ціні. Тому ліцензію на відстріл беруть здебільшого господарства, чиї поля заливає через життєдіяльність бобрів. Охоче полюють у нас задля м’яса — на кабана, копитних звірів, зайців та пернату дичину. Та ще приказка побутує: уб’єш бобра — п’ять літ не матимеш добра. А щодо того, чи вміють у нас добре вичиняти шкурки, то був би попит, знайдуться й умільці.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також