Одразу два рівненських тренери, не змовляючись, назвали виступ своїх підопічних у неділю у Лондоні шоком. Якщо на призові місця від марафонки Олени Бурковської ніхто не розраховував, то від Олега Омельчука після п'ятого місця на "пневматиці" у стрільбі з малокаліберного пістолета на 50 м всі чекали щонайменше виходу до фіналу.
Втім, очікування випарувалися, наче калюжі на серпневому сонці. Олег, який у цій дисципліні чотири роки тому у Пекіні був четвертим, цього разу посів 29 місце з 38-ми учасників. — Я в шоці, — коротко охарактеризував виступ свого підопічного тренер Сергій Бондар, — таких низьких результатів Олег не показував вже років п'ять. Незадовго до початку змагань я з ним спілкувався по скайпу. Бачу, він зовсім не той. Перед "пневматикою" у нього був спортивний запал, очі горіли. Але за вісім днів цей бойовий дух повністю зник. Це був не Олег. Він розповів мені, що за цей час не побував на жодних змаганнях, весь час сидів і чекав старту, як у камері смертників, про який бойовий олімпійський дух тут може бути мова? У зв'язку з цим виникає чимало питань до людей, які його супроводжували. Але ті тренери, які їздять на подібні змагання, це такі собі "господарники", вони видають набої, вирішують організаційні питання, але зазирнути в душу спортсмену, вловити його психологічний стан вони не здатні. Дуже прикро, як на мене, здобути медаль було цілком реально, адже пекінський результат Омельчука був вищим, ніж той, який показав чемпіон. Засмучений виступом своєї підопічної залишився і Ярослав Нечипорець. Олена Бурковська у марафоні посіла 48-ме місце. Тренера не так засмутила фінішна позиція Олени, як час, який вона показала — 2.33.26. Для порівняння — інша українка, Тетяна Гамера-Шмирко, пробігла 42 км 195 м на 9 хвилин швидше. Вона посіла п'яте місце, встановивши новий рекорд України. — По першій частині дистанції питань немає, її Олена подолала досить непогано, — говорить її тренер Ярослав Нечипорець. — Що сталося у другій половині, мені сказати складно, адже виникли проблеми з телетрансляцією. Втім, показаний результат викликав у мене шок. Звісно, надії на призове місце не було, але все ж таки я розраховував на час 2 год. 28 хв., 2 год. 29 хв., а тут 2.33. Я вкрай незадоволений. Ще один рівненський олімпієць Вадим Слободенюк виступав у п'ятницю. У бігу на 3000 м з перешкодами рівнянин посів восьме місце з тринадцяти спортсменів у відбірковому забігу, і 19-те загальне. До фіналу Вадим не пробився, хоча цілком міг на це розраховувати. Слободенюк став першим з рівненських атлетів, хто повернувся з Лондона, своїми враженнями він поділився з читачами "РВ": — Показаним часом я задоволений. Це другий час за всю мою кар'єру, він був досить близьким до рекорду України, що тримається вже 28 років. Хоча Олімпійські ігри — це емоції, тактична боротьба, під час якої думаєш не про час, а про те, як бути в числі перших. Можливо, якби більше пощастило, то й потрапив би до десятки найкращих. Уся річ у тому, що три відбіркові забіги розбили нерівномірно. Перший та третій, в якому я біг, були сильними, а от другий зовсім слабким. При цьому по чотири найкращі спортсмени з кожного забігу, незалежно від часу, виходили до фіналу, плюс ще три з найкращим часом. Як результат, з другого забігу вийшли чотири дуже слабкі бігуни. Під кого робили такий поділ, я не знаю, але якби відбір проводився лише за часом, як це робиться у плаванні, я був би у фіналі. — Що ще крім безпосередньо забігу запам'яталося? — Безумовно — відкриття. Стільки емоцій. Якби у мене наступного дня був би старт, я напевно не добіг би, оскільки був повністю виснажений. Коли дивишся по телевізору — це одне, а коли стоїш у центрі поля, а поруч найкращі спортсмени світу — Фелпс, Болт, Федерер — це зовсім інше. Останньою надією рівнян на олімпійську медаль залишається Ольга Земляк, яка, нагадаємо, змагатиметься в естафеті 4х400 м. Відбіркові змагання заплановані на 10 серпня, фінал — на 11. Шанси в українок є, переконаний тренер Ольги Ярослав Нечипорець, хоча протистояти збірним США, Ямайки, Росії, Нігерії та Великобританії буде дуже непросто. Завершуватиме виступи рівнян у Лондоні в останній змагальний день Олімпіади ще один підопічний п.Нечипорця марафонець Іван Бабарика. Але він боротиметься не так за медалі, як за особистий результат.
