Саме таку медичну метафору застосував директор обласного центру зайнятості Роман Ширко, розповідаючи про здобутки й проблеми своєї служби на прес-конференції, що відбулася минулої середи. На його думку, боротьба з нелегальними робочими місцями є одним із дієвих способів виконання поставленого перед областю завдання зі створення до кінця року 18 тисяч нових робочих місць.
Нині, за інформацією директора обласного центру зайнятості, на Рівенщині з’явилося 13 тисяч нових робочих місць. Однак якщо хтось думає, що це означає працевлаштування 13 тисяч колись безробітних, то він помиляється. Адже певний відсоток від новостворених робочих місць становлять так звані легалізовані робочі місця — тобто ті, які й раніше існували, проте неофіційно (на них працівники вже є!). Як не дивно, але останнім часом роботодавці, особливо приватні перевізники, масово виявляють дивовижну суспільну свідомість й добровільно йдуть у центри зайнятості реєструвати трудові угоди зі своїми працівниками. А тих роботодавців, у кого рівень суспільної свідомості ще не досить високий, виявляють, штрафують і направляють до центрів зайнятості примусово — таких по області нині налічується близько сотні. Тож наскільки старання влади поліпшили ситуацію з безробіттям у нашій області, а отже, й рівень життя її мешканців — не дуже зрозуміло. Адже, за словами пана Ширка, до проблеми зайнятості не можна підходити прямолінійно — ситуація на ринку зайнятості в постійно змінюється, відповідно й усі показники перебувають у динаміці. Офіційна статистика свідчить, що всього за січень-вересень цього року працевлаштовано 26 тисяч незайнятих осіб. Однак загальна чисельність безробітних за останній рік скоротилася лише на 3,4 тисячі осіб — станом на 1 жовтня цього року на обліку в центрах зайнятості перебувало 33,9 тисячі безробітних, а рівно рік тому — 37,3 тисячі. До того ж про те, що навіть отримання робочого місця не гарантує колись безробітному поліпшення якості життя, свідчить і той факт, що майже 50% вакансій, які подають у центри зайнятості, пропонують заробітну плату меншу від мінімальної й не вищу від прожиткового мінімуму.
