Немілостіво просимо до диктатури

Події 4 квітня — чим би вони не закінчились — показали одне: Віктор Янукович та його команда не впоралися із завданням приборкати Верховну Раду в законних рамках. Виїзне засідання парламенту стало символом безсилля команди молодих реформаторів "Сім'ї", на поталу яким було віддано головний законодавчий орган країни.

Так зване виїзне засідання Верховної Ради мало дві мети. Перша полягала в демонстрації безглуздості опозиційної тактики спонтанних блокувань трибуни. Фактично, подальший зрив роботи парламенту тепер стає неефективним. Більшість без особливих зусиль може провести засідання де завгодно та приймати будь-які рішення. Друга мета полягала в тому, щоб обійти вимогу опозиції щодо персонального голосування. У Партії регіонів немає стабільних 226 голосів, про що свідчить хоча б той факт, що на останньому "нормальному" засіданні Ради — у вівторок — більшість не змогла ухвалити навіть постанову про святкування річниці комсомолу. Четвертого березня Партія регіонів вчергове вдалась до юридичної махінації, яка залишиться в новітній історії України як намагання узурпувати владу. У численних вступах представники більшості посилалися на норми закону про регламент Верховної Ради, який дозволяє проводити засідання будь-де за волею більшості. Втім, це — юридична колізія. Закон про регламент Верховної Ради дійсно допускає проведення засідання парламенту не за офіційною адресою — на Грушевського, 5 — а в іншому місці. Однак згідно з регламентом, рішення про перенесення місця засідання має ухвалити більшість Верховної Ради. Очевидно, що воно не може ухвалюватися поза стінами офіційної будівлі парламенту, адже тоді порушується логіка закону — як можна приймати рішення про перенесення місця засідання, якщо воно вже перенесено?

Свіжі "тушки" завезли

Яценюк почувався впевнено, бо щойно відбив небезпечну атаку — тушки з "Батьківщини" Скосар, Стаднійчук та Немілостівий, оголошені спікером на зборах на Банковій, відкликали свої заяви про вихід з фракції. Яценюк не усвідомлював, що головний удар чекає його за годину — коли ці депутати особисто прийдуть на збори до путчистів та оголосять про вихід з опозиційної фракції. Стаднійчук, Скосар і Немілостівий потрапили до списку не просто за квотою "Фронту змін" — вони ішли за протекцією Миколи Мартиненка, колишнього соратника Ющенка, який, починаючи з 2011 року, взяв під своє крило Яценюка. Якийсь час тому вони стали взагалі нерозлийвода — здавалося, ще трохи і Яценюк з Мартиненком почнуть ходити по парламенту, взявшись за руки. Власне, саме через Мартиненка до списку "Батьківщини" на останніх виборах потрапляли депутати з так званої "спонсорської квоти" — в тому числі й свіжі "тушки". Зокрема, Немілостівий — людина Давида Жванії, який є багатолітнім бізнес-партнером Мартиненка. В уряді Тимошенко Немілостівий працював заступником міністра промислової політики. Після переходу Жванії в "тушки" зберіг цю посаду в уряді Азарова. На минулих виборах очолював штаб "Батьківщини" в Харківській області, автоматично отримавши місце в прохідній частині, що призвело до конфлікту Яценюка з його давнім харківським соратником Олександром Давтяном, який втратив шанс стати депутатом. А інша "тушка" Ігор Скосар познайомив Мартиненка з його нинішньою дружиною Ганною. За версією оточення Яценюка, Банкова спеціально полює за "тушками" з квоти "Фронту змін", аби дискредитувати його своїми ж руками. "Зверніть увагу, жодної "тушки" з УДАРу за ці чотири місяці не оголосили", — обурюються соратники по опозиційному табору. Існує інформація, що насправді оголошені "тушки" — це лише початок. В планах Банкової — максимальне розшматування фракції "Батьківщина", що матиме за собою дві мети. По-перше — поповнення резерву голосів для Партії регіонів. По-друге — знищення Яценюка як кандидата в президенти від опозиції та посилення на його фоні Кличка, що має таємну підтримку з боку "групи Льовочкіна". Якщо вихід Скосара, Стаднійчука та Немілостівого ударить по Яценюку, то рішення Канівця піти з "Батьківщини" виставляє в неприємному світлі одвічного суперника Яценюка Анатолія Гриценка. Тим більше дивно було чути, що вихід Канівця був погоджений із ним. Канівець потрапив до парламенту, ставши єдиним кандидатом від опозиції в окрузі у Стрию. Іншим претендентом на цей титул був екс-посол у Канаді Ігор Осташ, але квоту на цей округ віддали Гриценку в рамках входження його партії "Громадянська позиція" до об'єднаної опозиції. У підсумку, цей союз дорого коштував Яценюку — він втратив ще один мандат. На додачу і сам Гриценко заявив про намір вийти з "Батьківщини", якщо рішення будуть ухвалюватися без врахування думок рядових депутатів.

Тріумф "заколотників"

За словами джерел у Партії регіонів, розпуск парламенту все ще залишається резервним варіантом поведінки Банкової. Основний — це створення нової групи, формальної або неформальної, з числа позафракційних депутатів, які будуть покривати дефіцит голосів. На роль нового Ігоря Рибакова навіть називають його тезку Ігоря Єремеєва. Фактично Яценюк стає заручником очікувань та реальних кроків. З одного боку, суспільство вимагає від нього революції. З іншого — не виходить на вулиці. У свою чергу, опозиція вимагає від суспільства, аби воно само ставало на захист демократії — але продовжує діяти за старими правилами. Закінчиться ж цей конфлікт взаємних претензій передбачувано — подальшим цементуванням режиму Віктора Януковича.