Цього року голосування за громадські проекти відбувається більш бурхливо та масово, ніж торік. Причина в тому, що організації та заклади, в тому числі освітні, які подавали свої проекти на громадський бюджет-2018, організовують групи працівників та учнів/студентів, які цілеспрямовано голосують за ці проекти.
Про ситуацію розповів громадський активіст та член Громадської ради Андрій Токарський:
«Чи таких вчителів ми хочемо для наших дітей? Чи такого повинна вчити школа?
Мав надію, що всі ми (в тому числі і вчителі окремих рівненських шкіл) працюємо на спільний результат та хочемо вчити молодь, як бути відповідальними та змінювати своє місто на краще. Особисто виступав за те, щоб дати можливість голосувати особам з 16 років (навіть 14 років). На жаль, вкотре мої очікування виявились завищеними.
Шкода, що школи не стають інституцією, які готові реформуватися. Шкода, що освітня реформа не стосується переатестації вчителів на питання їх готовності до нового світу, здорового світу. Шкода, що велика кількість вчителів живуть у світі, де "вказівка зверху" є важливішою здорового глузду. Де нормою є скасування уроків заради «стадного» походу голосувати за проекти. Шкода, що в нас і досі практикується виклик до керівництва школи, якщо проголосував за власним вподобанням. Вчителі, які під список приймають голосування та звітують вище. Учні, які голосують та скидають фото бюлетення з проектами, за які проголосував. Це все те, чого сьогодні вчать окремі рівненські школи.
Друзі, і чого ми потім хочемо чекати на виборах?. Що випускники шкіл будуть готові до свідомого вибору? Чи до того, що вони розумітимуть відповідальність, яка на них лягає, ставлячи галочку за певного кандидата? Чи ми їх навчимо голосувати за гречку та сприймати вибори типу «я ні нащо не впливаю»?
Якби керівники закладів освіти поважали батьків та учнів, то вони не змушували робити вчинки, переступаючи через гідність. Однак, директори поважають лише «начальство зверху», яким ніколи зайвий раз не напишуть про свої потреби, а знову і знову підуть просити (часом вимагати) гроші від батьків.
Проте це є похідним загальної політики міської влади. Якби керівництво освітньої галузі міста дбало про розвиток спортивної та розвиткової інфраструктури освітніх закладів, то не довелося б писати проекти на громадський бюджет, щоб "латати дірки" та проколи керівництва міста.
Дуже чекаю на реакцію Управління освіти Рівненського міськвиконкому. Адже, саме заклади їх відання вдалися до методів згону на голосування в збиток навчальному процесу. І, сподіваюсь, що будуть зроблені відповідні висновки і наступного року жодна зі шкіл не матиме причин подавати подібні проекти.
Все потребує вдосконалення, включаючи правила Громадського бюджету в Рівному. Цьогорічний досвід показав нам чергові недоліки. Нам же потрібно їх визнати та бути готовими напрацювати ефективнішу модель, що забезпечить рівні можливості та дійсно будуватиме співпрацю між владою та громадою. І головне, вчитиме відповідальності. Але звісно, жодна зміна в правилах на папері нічого не варта, якщо ці зміни не відбудуться в нашій голові».
