Сучасний світ потребує від державного керівництва країн, що претендують на динамічний розвиток, активної зовнішньої політики. Самодостатня країна має діяти там, де вона може відшукати нові ринки збуту, інвестиції, джерела сировини для власного промислового потенціалу.
Президент Віктор Янукович добре розуміє, наскільки важливою є наступальна дипломатія, яка спирається на незаангажованість. Протягом минулого року Віктор Федорович здійснив понад 20 закордонних візитів, а наприкінці березня вирушив до Південно-Східної Азії, де відвідає В`єтнам, Сінгапур та Бруней. Цей регіон виглядає надзвичайно перспективним для розвитку співробітництва з Україною. Країни, що входять до Асоціації держав Південно-Східної Азії, нині заслужено можуть претендувати на звання «економічних тигрів». Зокрема, В`єтнам, з якого Янукович розпочав свою поїздку, є одним зі світових лідерів з приросту валового національного продукту, а 2/3 ВВП країна експортує. Добре відомо, що Сінгапур, колишня британська колонія, є не лише державою з одним найвищих у світі ВВП, а й такою, чия економіка розвивається в Азії найбільш стрімко. Подібну тенденцію в Сінгапурі можна вважати справжнім дивом, адже країна змушена імпортувати на лише енергетичні ресурси, а й воду та продовольство. Проте в цій країні немає корупції, і досвід протистояння цьому суспільному злу обов’язково вивчатимуть члени української делегації. Султанат Бруней — третя точка візиту Віктора Януковича — є доволі потужним експортером нафти й газу, що для України в сучасних умовах дуже важливо. І візит до Брунею може закласти підвалини розвитку енергетичної багатовекторності нашої держави. Не випадково українського Президента супроводжують у його подорожі країнами Південно-Східної Азії вітчизняні бізнесмени. Очевидним є те, що нашій державі необхідно розширювати горизонти своєї зовнішньої торгівлі, шукати нових партнерів навіть у тих куточках світу, якы для радянської дипломатії вважалися неперспективними. Як, наприклад, можна знову згадати В`єтнам. У цій країні добре знають продукцію з маркою «Вироблено в СРСР», а вітчизняні машино— та авіабудівники сьогодні виступають як гідними нащадками слави своїх попередників. Україні цілком до снаги взяти участь у забезпеченні давнього партнера обладнанням для гідроелектростанцій, локомотивами, іншою продукцією вітчизняних машинобудівних підприємств. Не менш цікаво спробувати спрямувати експорт українського збіжжя та іншої продукції агропромислового комплексу до Сінгапуру та Брунею. Також під час візиту українська делегація матиме нагоду ознайомитися з досвідом ведення бізнесу в цих країнах.
