Після цього, згідно з Законом про освіту, мали відбутися вибори ректора колективом. Колектив інституту висунув на участь у них кандидатуру Миколи Віднічука. За тиждень до виборів свою кандидатуру на посаду ректора висунув ще один кандидат — Юрій Набочук, який донедавна працював викладачем у Міжнародному економіко-гуманітарному університеті. Ось тут і розпочалися дивні події. За день до виборів Миколу Віднічука запросили на співбесіду до голови облдержадміністрації. Про те, що відбувалось далі, розповідає п.Віднічук:
— Коли я приїхав, до мене вийшов помічник голови ОДА Яків Іващук, який повідомив, що голова поспілкуватися з кандидатом на посаду ректора доручив йому. Під час розмови Іващук пояснив, що Василь Червоній не хоче бачити мене ректором і попросив забрати подані на конкурс документи. Я відмовився. Тоді пригрозили порушити проти мене кримінальну справу, заявивши, що мають досить компромату на мене. Я залишився незворушним. На вибори ректора прийшов майже ввесь колектив. Я виступив перед людьми, розповів про співбесіду, на яку мене викликали, і попросив людей проголосувати так, як вони вважають за потрібне. Після мене виступив представник ОДА п.Турко, який розповів, що йому особисто подобається кандидатура Набочука і його програма. Далі було голосування, результати якого виявились такими: 72 голоси на мою користь і 0 — на користь Набочука. Турко наказав переголосувати, однак результат знову повторився. Після виборів мене викликав Іван Вєтров, який рекомендував відмовитися від посади. Я написав заяву, яку він просив
, але зі словами «знімаю свою кандидатуру відповідно до рекомендацій». Коли він поцікавився, що за рекомендації я мав на увазі, я пояснив: «Ваші рекомендації та Іващука». Я погодився написати заяву, оскільки в цьому разі ці вибори визнаються недійсними, а я залишаюся на посаді в. о. до наступних виборів. Чому на посаду виконуючого обов’язки ректора Червоній все ж хоче призначити Набочука.? Бо той — друг Іващука, вони разом вчилися у студентські роки.
