Досі цілеспрямоване полювання на іракського диктатора було безуспішним. Саддам Хусейн має у своєму розпорядженні хитромудру систему, яка дозволяє йому ховатися. Проте як тільки його влада, яка грунтується на придушенні, почне руйнуватися, стане зрозуміло, наскільки лояльні до нього його помічники. У суспільстві, де немає вільного доступу до інформації, існують інші системи, які відкривають перед людьми картину навколишнього світу. У Багдаді чайні та перукарні завжди були головними джерелами інформації. Там з уст в уста передають історії, які можуть виявитися чутками, але можуть і містити частку істини.
Одна з таких історій розповідає про сміттєвози у Багдаді. Протягом останніх місяців у місті зненацька з’явилися зовсім нові машини, які цілими днями роз’їжджають вулицями, але не збирають сміття. Їхні бункери абсолютно чисті. Ніхто не знає, що за цим приховується: нібито виявлені США мобільні лабораторії, склади секретної зброї чи, наприклад, пересувні офіси іракського керівника? Союзники шукають Саддама. Якщо вдасться знайти керівника Іраку або його сім’ю, то, як вони сподіваються, війна закінчиться набагато швидше. Тому найперші бомби призначалися вищому керівництву. Вони нібито досягли мети, і Саддам, будучи легко поранений, зник на машині швидкої допомоги. Верхівку іракського режиму і його центральні установи відшукати непросто. У Багдаді вже декілька тижнів тому говорилося про те, що члени сім’ї Саддама Хусейна шукають можливість сховатися в Лівії. Нібито деякі члени його сім’ї вже давно знайшли там притулок. Крім того, найближчі соратники Хусейна можуть ховатися в столиці в широко розгалуженій системі бункерів і тунелів.
Життя під землею Їхнє життя під землею відрізняється від життя в бомбосховищах, призначених для цивільного населення. У Багдаді існує близько тридцяти великих бомбосховищ для цивільних осіб, кожне з яких здатне прийняти близько 400 осіб. Але багато людей ще не забули, як під час війни в Перській затоці в 1991 році в Багдаді живцем згоріли понад 400 жінок і дітей у результаті того, що в бомбосховище влучили дві бомби. Шляхи відходу Саддама захищені набагато краще. Вони нібито створені за російським і югославським зразком, заглиблені на декілька поверхів під землю, оснащені лікарнями, автономними джерелами подачі електроенергії та води. Життя під землею для Саддама можливе, насамперед, у Багдаді та його рідному місті Тікріт. Від страху перед терактами і тим, що його сховище буде виявлене шпигунами, Саддам щоразу ночує на новому місці й щодня змінює розташування штаб-квартири. Для цього він використовує, зокрема, будинки звичайних громадян. Журналісти в Багдаді розповідають, що на початку дев’яностих років вони брали в президента інтерв’ю в приватному будинку в звичайному житловому районі Багдада. Також повідомлялося, що під час війни в Перській затоці в 1991 році після виводу військ із Кувейту він якось увечері поблизу Басри зненацька постукав у двері однієї селянської сім’ї й попросив про нічліг. Досі не вдавалося, навіть з використанням хитромудрої техніки, виявити сьогоднішнє місцеперебування Саддама. Те, що американцям у першу ніч бомбувань вдалося до нього наблизитися, іракці можуть пояснити тільки зрадою в найближчому оточенні диктатора.
Допомога на батьківщині Саддам з’явиться або в Багдаді, або в Тікріті, місті, звідки він родом і де він може розраховувати на підтримку серед цивільного населення. Звідти йому залишається тільки один шлях — у гори на півночі, проте там він навряд чи може сподіватися на теплий прийом з боку курдів. Втеча Саддама за кордон для будь-якої країни, яка його прийме, є великим ризиком. Якщо притулок йому буде надано з відома уряду, наприклад у Сирії, то ця країна повинна розраховувати на те, що саме вона стане наступною ціллю США. Проте Саддам може сподіватися на симпатію і допомогу серед будь-якого арабського народу з високим відсотком людей палестинського походження, як, наприклад, у Йорданії. Для палестинців Саддам герой, який напав би на Ізраїль при першій нагоді і який чинить опір найголовнішому покровителю Ізраїлю, Сполученим Штатам. В іракського диктатора все ще є невеличка сума, яка дозволить йому жити за кордоном. Хоча США минулого тижня вже конфіскували понад 1,7 млрд. доларів іракських закордонних активів нібито для того, щоб використовувати ці гроші в гуманітарних цілях. Проте вимозі міністра фінансів США Джона Сноу заморозити або накласти арешт на власність Іраку в усьому світі поставлений заслін у Швейцарії. Там рахунки блокуються тільки на підставі рішення ООН. Сноу вимагає всесвітнього пошуку іракських «кривавих грошей». Щоправда, швейцарський міністр фінансів Каспар Філлігер ще 10 березня заявив, що у Швейцарії немає ніяких рахунків Саддама Хусейна. Проте є дані, які свідчать про наявність іракської власності в цій альпійській державі.
Чи має Саддам рахунки у Швейцарії? Статистика Швейцарського національного банку базується на даних 117 банків і на кінець 2001 року свідчить про наявність зобов’язань на 314 млн. євро стосовно Іраку. Введені після іракського вторгнення в Кувейт санкції ООН від 1991 року не містять вимоги про заборону на рух іракської власності. Заборонено тільки переказувати гроші в Ірак або використовувати іракські активи в зв’язку з незатвердженими торговими угодами. Чутки про те, що Саддам Хусейн сховав у Швейцарії декілька мільйонів доларів, циркулюють з моменту війни в Перській затоці 1991 року. Тоді називалися дві фірми в Женеві, включені в список фірм і приватних осіб казначейством США і які потрапляють під дію американських санкцій. Відповідно до швейцарського торгового реєстру обидві фірми перебувають у процесі ліквідації, повідомляє газета Die Welt. Барзан Ат-Тікріті, зведений брат Саддама, мав можливість відкрити банківські рахунки. До 1998 року він був у Женеві послом Іраку при ООН, проте торік йому довелося покинути Швейцарію, оскільки йому не продовжили візу. Взагалі-то між братами немає теплих стосунків. Ат-Тікріті не підпорядковувався наказам Саддама і всупереч його волі залишився у Швейцарії замість того, щоб повернутися в Ірак, тому що його дружина була тяжко хвора. Колись племінник Саддама, який критикував іракський режим, був ліквідований після того, як він повернувся з Йорданії. Саддам повинен рахуватися з тим, що навіть у його сім’ї деякі думають про помсту. Але тільки коли система влади і придушення, створена Саддамом, почне розвалюватися, стане видно, наскільки лояльні стосовно нього його захисники і помічники всередині країни і за кордоном.
