Що таке нірвана? По-різному кажуть, але в одному всі згодні — це дуже хороший стан душі і тіла. Хто не хоче для себе такого стану, для власних тіла і душі? Всі хочуть. А щоб поринути у нірвану, наші люди, завдяки природній кмітливості, не обтяжують себе зайвими ритуалами. Сто грам — і почалося. А потім іще, іще... Все довкіл стає світлим і теплим, проблеми розчиняються десь у рожевій далині, коротше — дуже добре.
Що таке нірвана? По-різному кажуть, але в одному всі згодні — це дуже хороший стан душі і тіла. Хто не хоче для себе такого стану, для власних тіла і душі? Всі хочуть. А щоб поринути у нірвану, наші люди, завдяки природній кмітливості, не обтяжують себе зайвими ритуалами. Сто грам — і почалося. А потім іще, іще... Все довкіл стає світлим і теплим, проблеми розчиняються десь у рожевій далині, коротше — дуже добре. За кордоном, а особливо у країнах східної культури з цим складніше. Там у нірвану занурюються лише в окремих випадках і не всі одразу. Бо ж за людиною, яка в нірвані знаходиться, хтось має прибрати. Хтось за цю людину має вмитися, хтось почистити одяг, хтось винести сміття та інші продукти життєдіяльності нірванізуючого індивідуума. Проста формула — на одного, що в нірвані, має бути кілька нормальних, які за нього все робитимуть, поки той поринає у щасливий і безтурботний стан. Нескладно ніби. На перший погляд. А потім думаєш — чому це я маю за кимось прибирати, коли той у нірвані відпочиває? Я теж хочу. Конфлікт цей не вирішується ні на філософському, ні на побутовому рівні. В результаті кількість народу, що перебуває у нірвані, в нашій країні значно перевищує загальносвітову норму. Тому вулиці неприбрані, автомобілі брудні, народ невмитий і з запахом, економіка відстає, дебет не сходиться з кредитом. Як не намагаються довести до рівня автомобіль «Таврія», він так і залишається тим, чим є. Бо і розробляли його, і конструювали, і випускають люди, яким добре, які у нірвані. І собі хочеться туди саме, коли в черговий раз ця тачка не заведеться на морозі або загубить на ходу щось функціональне. Коли всі у нірвані — багато чого не помічаєш, не зважаєш на дрібниці, з яких складається наше наповнене свинством життя. Подивіться в очі юнакові, який стоїть на вулиці, втягнувши голову в плечі, й озирається. Йому ніхто не загрожує, він завжди такий. Готовий прийняти удар від того, хто чи на шляху до нірвани, чи вже від неї. І поки пацан сам не загрузне у цей щасливий стан, очі його будуть стривожено бігати, а голова озиратися потай на всі боки. А потім, у нірвані, вже його слід буде боятися. Нехай вже так стоїть. Передбачаю, що читач звинуватить мене у перекручуванні, у найменуванні красивим словом нірвана звичайнісінького пияцтва. І нічого подібного. Бо той, хто у нірвані, не обов’язково п’яний чи нетверезий. Згадайте, чи треба вам випити алкоголю, вколотися ширкою чи затягнутися планом, щоб байдуже переступити купу лайна, наваленого кимось просто перед вашим під’їздом, і навіть обвести навколо купи даму. Чи в п’яному вигляді ми не зважаємо на бруд та непристойність, що сиплються на нас звідусіль і щохвилини? Значить, добре нам і так, значить, ми всі у нірвані. Прибрати в такому випадку, звісно, немає кому. А навіщо?
