Біди приходять, як завжди, несподівано. Так і зі мною стався серйозний серцевий напад, та, слава Богу, я не залишився один. Не знаю, доки наші лікарі будуть боротися з хворобами тільки набутими знаннями, на відміну від своїх технічно оснащених західних колег.
Біди приходять, як завжди, несподівано. Так і зі мною стався серйозний серцевий напад, та, слава Богу, я не залишився один. Не знаю, доки наші лікарі будуть боротися з хворобами тільки набутими знаннями, на відміну від своїх технічно оснащених західних колег. Те, як вони зараз працюють, нагадує поєдинок піхотинця, озброєного саперною лопаткою, з колоною танків. Але завдяки їм, кардіологам Рівенської міської лікарні з відділення Людмили Брошковської, я витримав доопераційний місяць. Зі словами подяки згадую лікарів Лілію Королюк та Аллу Матвійчук, які допомогли в організації операції у Клініці хвороб серця професора Зимбали в польському місті Забже. Будь-яке якісне лікування, не кажучи про повернення до життя, потребує нині неабияких витрат. Хвороба серця — найдорожче лікування. Вчасна підтримка однопартійців із Партії зелених дозволила швидко провести операцію. Низький уклін колегам-журналістам, зв’язківцям з «Укртелекому» та «Промзв’язку», депутату міської ради Олексієві Хмилецькому, партійцям з НРУ (голова В.Королюк) та НДП (заступник голови обласної організації М.Курилюк), моїм вірним друзям Вадиму Пономаренку, Тарасу Безі, Ігорю Москальову, родині Покоєвчуків та багатьом іншим. Чи не вперше у житті я відчув, що держава не залишилась осторонь моєї біди, голова обласної ради Роман Василишин брав безпосередню участь у фінансуванні операції. Дякую! Дуже допомогли мені й добрі слова рівнян, їхнє щире занепокоєння. Коли ти не зайвий і маєш відчуття власної необхідності, шлях до життя стає шляхом боротьби. І ти перемагаєш. Дякую дружині й Богові, що були разом зі мною.