Режисер Пітер Джексон, який знімає стрічку про Кінг-Конга, турбується про те, щоб у кадр не потрапили сучасні літаки (дія картини відбувається на початку ХХ сторіччя). Щоб захистити себе від лайнерів, Джексон найняв працівника, який повинен сидіти й увесь час дивитися на небо — чи не летить там літак.
Режисер Пітер Джексон, який знімає стрічку про Кінг-Конга, турбується про те, щоб у кадр не потрапили сучасні літаки (дія картини відбувається на початку ХХ сторіччя). Щоб захистити себе від лайнерів, Джексон найняв працівника, який повинен сидіти й увесь час дивитися на небо — чи не летить там літак. Варто сказати, що Джексон не врахував один мінус. Подібна система існувала в радянських військах ПВО. Це називався «пункт візуального спостереження», ПВН. Далеко в лісі на вишці сидів солдат і дивився в щілину. У разі виявлення літака ворога солдат повинен був подати сигнал тривоги. Усім була хороша система. Тільки солдат був занадто далеко від начальства. Так що Джексон повинен бути готовий до того, що його працівник буде ввесь час солодко і без усяких розкаянь совісті спати.
