Новий трудовий кодекс: права трудящих ніхто не обмежував

2783 0

Ми у соцмережах:

Висловити свою думку щодо Трудового кодексу мене спонукали останні публікації в Інтернеті, які викривлюють ідею реформування трудових відносин і паплюжать імена законотворців, що стали на захист трудящих у сучасних ринкових умовах. Здавалося б, навіщо звертати увагу на некомпетентних «коментаторів» з Інтернету? Однак, як відомо, поганим новинам завжди швидше вірять. Ось і виходить так, що громадськість налаштовується вороже до будь-яких спроб змінити безправне становище людини праці і посилити соціальний захист робітників. Але ж йдеться про наші з вами інтереси!

Усі ми, офіційно працюючі в Україні, користуємося нормами Кодексу законів про працю України, що був ухвалений іще 1971 року. Він відображав тодішні уявлення про стосунки між працедавцем і найманим працівником в умовах соціалістичної економіки. Невдовзі минає сорок років, як ми живемо за цим Кодексом. За вікном вже не тільки нова ера, а й докорінно інші економічні відносини, вільний ринок, курс на європейську інтеграцію і підвищення соціальних стандартів. За ці роки Кодекс зазнав численних змін, які часто вносилися безсистемно. Деякі питання взагалі не передбачалися тим Кодексом, і доводилося регулювати їх підзаконними актами. Все це призвело до зниження ролі Кодексу у регулюванні трудових відносин, суттєво ускладнило його застосування і породило численні правові колізії. Проект нового Трудового кодексу був розроблений і поданий до Верховної Ради іще 2003 року. За ним стоїть величезна праця не тільки фахових юристів та народних депутатів, а й соціальних партнерів (уряд, профспілки та роботодавці). Проект Кодексу розроблявся у тісній співпраці з Міжнародною організацією праці, яка пильно відстежує дотримання прав працівників у законодавстві України. Вона двічі робила технічні коментарі до проекту. Протягом останніх шести років проект неодноразово розглядався Комітетом з питань соціальної політики та праці і на сесії Верховної Ради, опрацьовувався з об’єднаннями роботодавців та профспілками, урядовими структурами, але остаточно так і не був ухвалений парламентом. Очевидно, що не всі в Україні зацікавлені у «виведенні з тіні» сучасних трудових відносин. Хтось хотів би і далі не платити за «лікарняний», не надавати декретної відпустки, звільняти без поважної причини, змушувати своїх робітників працювати більше, ніж 8 годин на добу, не сплачувати обіцяної грошової винагороди. На розгляд нинішньої сесії Верховної Ради винесений проект Кодексу за реєстраційним номером 1108, поданий народними депутатами В.Г. Харою, Я.М. Сухим, О.М. Стояном. По суті, це варіант вже знайомого нам проекту Кодексу, опрацьованого соціальними партнерами. У травні 2008 року парламент прийняв його у першому читанні і готує зараз до другого. Якби не вищеозначені депутати, то попередня шестирічна праця правників, представників громадських об’єднань та урядових структур пропала б марно, і парламент нинішнього скликання не мав би можливості розглянути проект Трудового кодексу, адже законопроекту на той час навіть не було у Верховній Раді. Цілком очікувано, що серед ініціаторів подання законопроекту був нинішній Голова Федерації профспілок України Василь Хара. Очоливши ФПУ торік, він із самого початку став відстоювати думку, що в державі повинні бути врегульовані трудові відносини, а Трудовий кодекс має відповідати вимогам ринкової економіки та найвищим міжнародним соціальним стандартам. Які ж переваги нового Кодексу у порівнянні з чинним законодавством? 1. Чіткіше визначено сферу дії трудового законодавства. Зокрема, Кодекс регулює трудові відносини за участі іноземних працівників і роботодавців з інших країн. 2. Включено положення щодо недопущення дискримінації, заборони примусової праці, захищено основні права працівника і роботодавця. Ці поправки зумовлюють наближення українського законодавства до європейських та міжнародних стандартів. 3. Уперше встановлені правила щодо правонаступництва в трудових відносинах. Це захистить інтереси найманих працівників при ліквідації підприємств та створенні на базі їх майна нових юридичних осіб. 4. Встановлено обов’язок роботодавця шанувати честь і гідність працівників, а у випадку порушень має відшкодовуватися моральна шкода. 5. Вперше чітко визначено зміст трудової функції працівника та її співвідношення з переліками робіт, що наводяться в кваліфікаційних характеристиках. Тобто, роботодавець не зможе перекладати на робітника обов’язки інших осіб або ті роботи, які не записані в трудовому договорі. 6. Виключено дискримінаційне обмеження права працівників, які працюють за строковим трудовим договором, на звільнення за власною ініціативою. 7. Після закінчення строку трудових відносин передбачена можливість укладення трудового договору на наступний строк, якщо відповідні роботи припиняються тимчасово (у зв?язку з їх сезонним характером тощо). 8. Сформульовано положення про першочерговість виплати заробітної плати за рахунок коштів, що надходять до каси або на рахунок роботодавця. То ж за що критикують цей Кодекс та його авторів? Найчастіше за те, чого в тексті документу і згадки немає. Міф перший. ”Законопроектом встановлюється 10-годинний робочий день». Проте, згідно зі статттею 131 проекту, нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень, тобто 8 годин на день при п’ятиденному робочому тижні. Дозволяється встановлювати меншу тижневу норму робочого часу, але без зменшення розміру оплати праці. Міф другий. ”Будуть звільняти страйкарів». Кодекс передбачає, що участь у страйку не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Міф третій. ”Укладати трудовий договір в письмовій формі необов’язково». У статті 41 законопроекту передбачена лише письмова форма укладання трудового договору, що підвищує гарантії прав працівників. Міф четвертий. ”Легалізується понадурочна праця». У проекті відтворена норма чинного законодавства про те, що надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом 2 днів підряд і 120 годин на рік. Підготовка і прийняття нового Трудового кодексу України є важливим кроком щодо посилення захисту громадян України, а також для інтеграції України в європейську спільноту. Як безпосередній учасник процесу підготовки та удосконалення нового Кодексу, можу констатувати, що критики законопроекту насправді ніколи його в очі не бачили. Проект оприлюднений, доступний всім на сайті парламенту. Той, хто читав Кодекс, ніколи не підтримає звинувачень на адресу його авторів. Навпаки! Прагнення депутатів урегулювати сучасні трудові відносини викликає повагу. Потреба в цьому Кодексі давно назріла.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також