Скоро четвертий місяць піде, як втік Янукович, а життя нормальне все ніяк не налагодиться. Не виходить у нас жити по-новому, як обіцяв колишній кондитер, а тепер наш законно обраний президент. Думаю, що не виходить у нас нічого, тому що ми не визначились із термінами. Це так завжди буває — усі разом за світле майбутнє, а коли поодинці, то кожен це майбутнє по-своєму розуміє. І ніяк не домовляться. У мене від цього теж голова боліла, аж поки я не збагнув, як саме покращити наше життя вже тепер. Поспішаю поділитися своїм відкриттям, згідно з яким в усіх наших проблемах винен обід. Не обід як трапеза, а обід як перерва. Молодь вже не пам'ятає, як навколо обідньої перерви крутилося усе колишнє наше життя. Бо обідня перерва була тоді у всіх. Не було тоді місця, де б усе на годину посеред дня не зупинялося.
Скоро четвертий місяць піде, як втік Янукович, а життя нормальне все ніяк не налагодиться. Не виходить у нас жити по-новому, як обіцяв колишній кондитер, а тепер наш законно обраний президент. Думаю, що не виходить у нас нічого, тому що ми не визначились із термінами. Це так завжди буває — усі разом за світле майбутнє, а коли поодинці, то кожен це майбутнє по-своєму розуміє. І ніяк не домовляться. У мене від цього теж голова боліла, аж поки я не збагнув, як саме покращити наше життя вже тепер. Поспішаю поділитися своїм відкриттям, згідно з яким в усіх наших проблемах винен обід. Не обід як трапеза, а обід як перерва. Молодь вже не пам'ятає, як навколо обідньої перерви крутилося усе колишнє наше життя. Бо обідня перерва була тоді у всіх. Не було тоді місця, де б усе на годину посеред дня не зупинялося. Причому зупинялося не на годину, а на усі чотири. Бо у одних обід був з дванадцятої, у других із першої, у третіх із другої, у четвертих із третьої. Запам'ятати усі обіди було неможливо, тож доводилося постійно натикатися на те, що місце, куди ти прийшов, зачинене "на обід". Тебе самого, до речі, теж цілком законно не було годину на робочому місці. Тоді здавалося, що інакше не можна. Що обід — це святе! Виявилось, що можна. Тепер усі, хто реально працює, трудяться без усякої обідньої перерви. Бо поки у тебе буде обідня перерва, твій клієнт піде до когось іншого і врешті дійде до того, що тобі не буде на що обідати. Тепер неможливо собі уявити процедуру закриття на обід того ж самого центрального гастроному, коли покупців починали виганяти заздалегідь, а потім урочисто зачиняли двері на годину. Чому не закрити? Покупці ж нікуди не подінуться! Он стоять під дверима — чекають. Нічого, постоять, їх багато, а ми одні! Це було давно. І центрального гастроному у нас вже немає, бо збанкрутував із своїми обідами. Але є інші організації, де обідають так само, як двадцять років тому, ніби нічого не змінилося. Які це організації? А ви самі поцікавтеся. Візьмемо, наприклад, банки, яких тепер десятки. Усі працюють без перерви, крім одного. Того самого колишнього державного. Залишеного із тих часів, коли він був один, а нас — багато. І те, що цей банк досі ще існує, і ми носимо туди гроші, є причиною наших проблем. Точніше, однією із причин. Інші причини теж знаходяться там, де є офіційна обідня перерва, під час якої тебе туди не пустять. Саме там працівники думають не про роботу, а про себе. Бо якби думали про роботу, то не зупинялися б посеред дня. Коли ж зупиняються, то знають, що нікуди ми від них не подінемося. Прийдемо, причалапаємо, приповземо тоді, коли їм, а не нам зручно. І будемо просити-благати виконати їхню роботу. Упевнений, що ви самі без мене назвете такі місця. Назвали? Чудово! Тепер залишається діяти! Як саме? Революційно! Або у тих місцях починають працювати по-людськи, тобто без обідньої перерви, або ці контори просто ліквідуються. Пам'ятаєте, як ліквідувати техогляд для авто? І нічого не сталося. Нам стало легше жити, а хабарників і дармоїдів стало набагато менше. Точно так само буде тоді, коли закриють і скасують усе, куди ми мусимо йти тоді, коли їм, а не нам, зручно. У тому, що це таки станеться, і не сумнівайтеся. Дочитали? Тоді підіть до дверей вашої контори і подивіться, чи зазначена там перерва на обід. Про всяк випадок. Поганому не навчу.
