Не хвилюйтеся, у попередньому рядку все правильно. Ваш автор не забув граматики, а верстальники та коректори не забули поставити ще одну літеру до слова із трьох букв. Просто сталося так, що продираючись через щоденну стіну матюків на вулиці, я дійшов до певних висновків, якими і вирішив з вами поділитися. Ще підлітком я дізнався, що заборонені, а точніше, не прийняті тоді у нас до привселюдного вживання слова цілком спокійно існують в іноземних мовах. У товстезному словнику Мюллера я без проблем віднайшов англійське слово fuck, яке було перекладено на нашу мову через евфемізм, тобто іншим словом. Не тим, яке зривається з вуст нашого співвітчизника в момент, коли йому на голову раптом щось падає. Тоді я вирішив, що ми нація більш культурна, ніж ті нації, що називають непристойні на наш погляд речі своїми іменами.
Не хвилюйтеся, у попередньому рядку все правильно. Ваш автор не забув граматики, а верстальники та коректори не забули поставити ще одну літеру до слова із трьох букв. Просто сталося так, що продираючись через щоденну стіну матюків на вулиці, я дійшов до певних висновків, якими і вирішив з вами поділитися. Ще підлітком я дізнався, що заборонені, а точніше, не прийняті тоді у нас до привселюдного вживання слова цілком спокійно існують в іноземних мовах. У товстезному словнику Мюллера я без проблем віднайшов англійське слово fuck, яке було перекладено на нашу мову через евфемізм, тобто іншим словом. Не тим, яке зривається з вуст нашого співвітчизника в момент, коли йому на голову раптом щось падає. Тоді я вирішив, що ми нація більш культурна, ніж ті нації, що називають непристойні на наш погляд речі своїми іменами. Тим більше, що сексу в нас тоді, як відомо, не було. Взагалі, як вам вислів «займатися сексом»? Чим не ще один вітчизняний евфемізм, яким поряд із іншими ми замінюємо отой самий fuck? Але згодом виявилось, що все набагато складніше. Одержавши можливість передивитися класику зарубіжного кіно, яке прийшло до нас у синхронному перекладі в основному з англійської, я дуже здивувався, що бандити та злочинці в американських фільмах 50-70-х років не «факають» з екрана щохвилини. Культурні такі хлопці, не те що у нинішньому їхньому кіно, де той fuck звучить щохвилини, а інколи й щосекунди. Невже й у них сталося те ж саме, що й у нас? Напевно, так воно і є. Сорок чи п’ятдесят років тому навіть чорношкірий бандит обирав вислови залежно від ситуації. Так само було і в нас. Вітчизняне «твою мать» прийшло на кіноекрани одразу ж за тим самим fuckом у зарубіжних фільмах із різницею кілька років. Приблизно як мода на вузькі чи широкі штани. Тепер від цього нікуди не подітися. Газети і телебачення (щоправда, не усі канали) ще так-сяк тримаються, а до Інтернету хоч не залазь узагалі! Не буду прикидатися, сам знаю напам’ять із сотню пісень та віршиків із тими самими словами. Але ці пісні та віршики, по-перше, були смішні, а по-друге, призначені для виконання у певній компанії у певний час і у певному місці. Ну культура була така. Що робити тепер? Ну не можу я себе змусити привселюдно матюкатися! Навіть самому собі кажу щось нехороше у більш-менш пристойних висловах. Як наслідок — молодь мене розуміє все менше і менше. Ну себе мені не дуже шкода, а що робити з класикою? Художні твори, написані п’ятдесят років тому, нинішні діти вже наполовину не розуміють, а літературу дев’ятнадцятого століття взагалі здатні читати лише зі словником, як іноземну. Навряд чи нинішній підліток полізе до словника, аби дізнатися, що означає, наприклад, російське слово «извольте». Скоріше запропонує автору «убіть сєбя оп стєну» чи «випіть йаду». Тому легалізація вітчизняних матюків, як на мене, є лише питанням часу. Може, так воно буде і краще? Може, відматюкавши один одного у відкритому режимі, ми зрозуміємо, що таке насправді гарна і вишукана мова. Зрозуміємо, що свої почуття, хоч радісні, хоч гнівні, хоч іще які цілком можна висловити без вживання того, що раніше вважалося непристойним. І залишимо іноземцям їхній fuck. Нехай користуються.
