Одеса належить до міст, про які мандрівники створили не одну легенду: від відверто кримінальних страшилок до меланхолійних історій кохання, увіковічених в архітектурних пам’ятках.
Переказувати почуте та прочитане не буду. Всезнаючий гугл, певна, знає куди більше. Поділюся власними емоційними нотатками від одеського товариства.
Пункт 1. Вокзальний. Від залізничного вокзалу до місця призначення ліпше їхати із заплющеними очима. Сірість окраїнних районів міста може викликати бажання одразу ж його полишити. Пункт 2. Транспортний. Світлофори в Одесі двоколірні: після червоного сигналу одразу загорається зелений. Очевидно тому водії тут страшенно імпульсивні. Тому, якщо ви не холерик чи хоча б активний сангвінік, не сідайте за кермо. Навіщо ті зайві нерви! Краще почекайте хвилин зо 20 міського транспорту, де в загальній атмосфері нарікань на те, чому так довго не було автобуса, ви почуєте неймовірну історійку про Софію із сусіднього будинку, в якої живе папуга, який майже пам’ятає, як Чорним морем плавали козацькі чайки.
Примітно, що місця парковки приватного транспорту охороняють кам’яні леви. Тварини пильнують, аби водії не виїздили на тротуари та не ускладнювали рух пішоходам.
Пункт 3. Сервісно-естетичний. Вітрини місцевих магазинів змушують(!) відчувати себе королевою. Перед входом до магазину канцтоварів застигаєш, роздивляючись кольорові оригамі. Вітрина магазину одягу нагадує палати казкової королівни, хоча й носить чоловічу назву. Мабуть, про гендерні революції тутешні модниці не чули, а тому цілком не проти, аби їхні чоловіки радували подарунками.
Пункт 4. «Привозний». Відчути справжній аромат міста можна у рибному ряді відомого «Привозу».
Тут вас зустріне солідна господиня ринку – пані Стороженко. Не привітавшись із нею, навряд відчуєте повноцінно місцеву ауру.
Пункт 5.Вечірньо-розважальний. Нічних метеликів, безтурботних, яскравих та привабливих, можна зустріти на кожному дереві славетної Дерибасівської вулиці. Змахуючи крильцями, вони закликають насолодитися літнім вечором, прогулятися парком, скуштувати чого смачного в одній із численним вуличних кав’ярень, насолодитися вогняним шоу чи послухати вуличних музик.
Пункт 6. Котячий. Одеса – місто абсолютно привабливе для пухнастиків. Тут їх можна побачити у фойє готелю, на балконах місцевих мешканців, на вулиці, навіть на пляжі чи у брендовому бутику. Тутешні коти мають норов: бурхливий та нахабний. Вони ж бо – повноправні одесити. Голосно сваряться, помічаючи чужинців на своїй території, чітко дають зрозуміти, що зовсім не залежні від своїх господарів, навіть навпаки – це вони владарюють над людиною. Гадаю, «Закон про захист тварин від жорстокого поводження» вони точно вивчали, не виключено, що й долучалися до його розробки. Це ж таки південні коти!
Пункт 7. Морський. Звісно ж, уявити Одесу без обіймів Чорного моря не можливо. Його солодкавий мрійливий аромат, вогні вечірнього міста, що наче дорогоцінні камені ясніють на морському килимі, та численні кораблики у порту: закликають вирушити в незабутню романтичну мандрівку.
«Хочеш відкрити нові світи – подорожуй, хочеш пізнати межу власних можливостей – подорожуй, прагнеш віднайти себе – подорожуй, прагнеш поринути в легенду – обери пунктом подорожі Одесу».
Вікторія НАЗАРУК.
