Художники, які народилися на теренах сучасної Рівненщини, шукали кращої долі за кордоном, але дехто таки повертався додому.
Цієї неділі творча інтелігенція відзначатиме День художника України. До цієї дати я вирішила підготувати статтю про художників, які чи народились на Рівненщині, чи працювали тут. Тим паче, що історичних фактів назбиралося доволі. Зокрема, у двотижневику «Церква і нарід» за 1935 рік знайшла статтю про виставку студентів-художників гуртка «Спокій» у Кременці, який на той час вважався містечком художників та митців. Пізніше були замітки в старих газетах про виставку польських художників у Рівному, про оформлення художниками знаменитих Волинських Торгів, оголошення про мистецькі послуги малярів та ін.
Більшість полотен Клечинського знищила війна
Богдан Клечинський, художник-живописець, народився в Дубно в 1852 році. Він довго вчився мистецтва. Одеса, Краків, Варшава, Флоренція, Мюнхен — перелік мистецьких столиць, в яких Клечинський брав уроки і паралельно виставляв свої роботи. У 1888 році повернувся до України і зайнявся… конярством. Але малярство не покинув — писав українські краєвиди, селян та козаків. У 1916 році переїхав до Кракова, де за чотири роки помер. На жаль, більшість його полотен в Україні знищено під час першої світової війни.
Портрет Шевченка за фотографією написав рівнянин Цисс
Григорій Цисс, живописець, народився у Рівному 24 квітня 1869 року. Він отримав чудову початкову художню освіту в Полтаві — уроки йому давав Григорій Мясоєдов. Пізніше художник вступив до Московського художнього училища, згодом у Петербурзьку Академію мистецтв до класу Іллі Рєпіна. До речі, вчився він разом ще з одним українським живописцем, Олександром Мурашком, який згодом напише портрет Цисса. З Москви Григорій Цисс повернувся до Полтави, де написав відомий усьому світові портрет Тараса Шевченка за його фотографією. У Полтаві художник і помер у 1934 році. В основному його роботи зберігаються в Полтавському художньому музеї та Національному музеї Т. Шевченка.
Косміаді приїхав до Рівного з Москви
Георгій Косміаді, живописець, графік, автор пастельних пейзажів, натюрмортів та портретів, народився в місті Нальчик 24 березня 1886 року. Навчався в архітектурній школі в Баку, в художній студії відомого Валентина Сєрова у Москві. Працював помічником окружного архітектора Москви, здійснював контроль та архітектурний нагляд за Кремлем. В Рівному опинився в 1914 році як офіцер та учасник відділу будівництва об’єднаних міст Волині. Врешті, викладав малювання в українських, російських, єврейських, польських школах та гімназіях нашого міста. Автор декількох архітектурних проектів будинків Рівного. В 1940 році виїхав до Німеччини, в Гамбург, де продовжив творчу діяльність. Працював художником у Гамбурзькому театрі опери та театру Талія. Георгій Косміаді — учасник мистецьких виставок з 1903 року.
Олесевич, син рівненської дворянки, захопився Пікассо
Сигізмунд Олесевич, художник-живописець, 20 червня 1891 року народження. Народився в селі Бабин Рівненського повіту. У віці восьми років переїхав з мамою-дворянкою до Одеси, де вступив до Одеського реального училища. А далі було приватне комерційне училище імені Файга. Одночасно молодий митець брав уроки у художників А. Остроменської і К. Костанді. Це був початок ХХ ст. — зірковий час експресіоністів та сюрреалістів. Сигізмунд Олесевич захопився Пабло Пікассо і в 1910 році взяв участь у першій своїй виставці молодих польських художників. У 1917 році виїхав до Парижа, де провів усе своє активне мистецьке життя. В 1972 році художника не стало.
Живописець з Олексина навчався мистецтва і філософії
Зигмунт Добрицький, художник-живописець, народився в селі Олексин Рівненського повіту 20 травня 1896 року. З 1915 року навчався почергово в художніх школах Києва, Москви та Петербурга. В 1923 році вступив одночасно до Варшавської академії мистецтв та Варшавського університету на філософський факультет. Але з невідомих причин уже в 1924 року виїхав до Парижа і пробув там до 1928 року. Пізніше переїхав на південь Франції, а потім — до Бельгії. Помер у 1970 році.
Єдина виставка дубенчанки Сари Шор
Художниця Сарра Шор народилася в Дубно у 1897 році в єврейській родині. Навчаючись у Дубенській гімназії, брала уроки у М. Рудченка, студента Санкт-Петербурзької Академії мистецтв, якого вислали зі столиці Росії за крамольні погляди. Пізніше Сарра отримала освіту в Київському художньому училищі у відомих Василя Кричевського та Григорія Дядченка. Далі — Санкт-Петербурзька Академія мистецтв у класі Володимира Маковського. В 1919 році переїжджає до Києва, влаштовується художником у театрі Соловцова. Художниця прекрасно ілюструє книги київських видавництв. У період нової економічної політики (НЕП) знову їде до Москви, вивчає офорт, а в 1925 році вступає в новомодний гурток «Четыре искусства». Працює сценографом, ілюстратором та займається живописом. Цікаво, що в 1945 році відбулася єдина виставка художниці. В 1981 році в Москві художниця Сарра Шор помирає, проживши 84 роки.
Яновська часто бувала в Острозі
Ольга Яновська, живописець, народилася в Острозі 3 лютого 1900 року. Виховувалася у тітки, оскільки мама рано померла, а тато багато працював за межами містечка. Отримала початкову освіту в Білостоці, у жіночому училищі, пізніше в Київській жіночій гімназії. Там же, у Києві, вчилася в художньому училищі. Далі — юридичний та економічний факультети Вищих жіночих курсів, приватна студія в Києві, невдале заміжжя з Яковом Тарнавським. Врешті переїздить до Москви, де активно виставляє свої роботи та в 1929 році стає членом Асоціації художників революційної Росії. Викладає живопис у Московському художньому інституті та в Московському поліграфічному інституті. Після війни художниця часто бувала в Острозі, де написала полотна «Замкова гора», «Дорога з Межиричів до Острога після дощу», «Вигляд на собор з кладовища». Хоч Ольга Дмитрівна померла у Москві 2 жовтня 1993 року, похована вона таки в Острозі. Її роботи зберігаються в Третьяковській галереї, у Львові, Луганську, але найбільше — у рідному Острозі.
Оформляли Волинські Торги у Рівному
Ядвіга Пшерадська-Єнджеєвська працювала костюмером та декоратором у театрі ім. Юліуша Словацького у Луцьку, а до Рівного потрапила як оформлювач знаменитих Волинських Торгів. Зображала міський та сільський побут, малювала сцени з простими сюжетами буденного життя волинян. Виставлялася Ядвіга Пшерадська-Єнджеєвська в найвідоміших галереях Парижа, Лондона, Мельбурна та Ріо-де-Жанейро.
Її чоловік Александр Єнджеєвський, художник, сценограф, також працював у міському театрі в Луцьку. Разом вони працювали й у Рівному, оформляючи павільйони Волинських Торгів. Під час окупації він вимушений був стати вільним художником. Після війни виїхав до Вроцлава, де влаштувався театральним сценографом. Професор Вищої школи мистецтв. У 1974 році помер та похований у Вроцлаві.
Експресіоніст Прессман заробляв на життя розписом стін
Йозеф Прессман, який народився у селі Берестечко Дубенського повіту 22 липня 1904 року, навчався у Львівській школі вишуканих мистецтв, а потім у Варшаві. В 1927 році переїздить до Парижа, працює в приватній академії мистецтв та пише багато пейзажів і портретів у стилі експресіонізму. На життя заробляє настінними розписами. Багато виставляється в паризьких салонах. У 1930-х роках його роботи скуповує галерист Зборовський. Художник мав також велику підтримку баронеси де Ротшильд, яка купувала роботи майстра. Помер Йозеф Прессман у 1967 році. Пізніше, в 1970-х, було організовано його меморіальну ретроспективну виставку. До речі, у 2008 році роботи Йозефа Прессмана були показані у Києві.
Васьківський — майстер екслібрису
В’ячеслав Васьківський, графік і живописець, мій улюблений майстер пензля, народився в 1904 році в Рівному. Коли в 1921 році Волинь перейшла до Польщі, молодий, інтелігентний, здібний до малювання В'ячеслав, вирішив вступити до Варшавської Академії мистецтв. Умови життя у Варшаві були складні для усіх студентів, а для молодого Васьківського, без родини та батьківської допомоги, особливо. Через погане харчування виник туберкульоз. І молодому художнику порадили переїхати в містечко Закопане, де В'ячеслав зайняв посаду викладача художнього технікуму і трохи згодом пристав до художньої групи «Штука подгаляцка».
Відмінно володів усіма техніками графічного мистецтва, але найкраще — технікою деревориту. Модні тоді екслібриси користувалися величезним попитом у власників бібліотек. Тому Васьківський, як майстер екслібрису, мав успіх у замовників. Крім того, художник чудово ілюстрував книги. Цікаво, що книжку про Сочі, видану після війни в соціалістичній Польщі, також ілюстрував Васьківський. За оформлення цього видання та інші праці художник отримав державну нагороду та півторамісячну безплатну подорож по СССР (Ленінград — Москва — Київ). Чи скористався нею митець, інформації я не знайшла.
В доробку художника — пейзажі, портрети, побутові картини. Він брав участь у виставках Венеції, Кракова, Варшави, Нью-Йорка, Чикаго, Єрусалима, Москви.
Помер митець 26 грудня 1975 року у Варшаві. Дотепер в архіві Варшавської Академії мистецтв зберігаються роботи рівненського художника, доступ до яких відкритий.
Ніл Хасевич — кавалер Срібного Хреста
Ніл Хасевич, художник-графік, народився в селі Дюксин Костопільського повіту 25 листопада 1905 року в родині псаломщика. Вчився в Клеванській духовній семінарії, потім у Рівненській гімназії. В 1925-1926 роках працює помічником іконописця в Рівному. В 1926 році став вільним слухачем Варшавської Академії мистецтв на курсі малюнка та малярства професора Мечислава Котарбинського та паралельно вивчав декоративне ткацтво у професора Чайковського. В 1930-1933 роках — Варшавська Академія мистецтв, член гуртка українських студентів «Спокій». В 1935 році став членом Волинського українського об'єднання. По 1952 рік художник активно боровся з окупантами в лавах національних визвольних рухів. Третього квітня 1952 року загинув від рук енкаведистів біля села Сухівці Рівненської області.
За період з 1931 по 1944 рік брав участь у 35 художніх виставках, оформляв газету «Волинь», журнали «Шлях», «Орленя», «До зброї» та інші. Отримав звання кавалера Срібного Хреста.
Повернулась додому з Парижа
Лідія Спаська, майстер живопису, народилася в 1910 році в Умані. Згодом родина переїхала до батьківського маєтку в с. Гачиці Луцького повіту. Лідія закінчила Луцьку жіночу гімназію, вчилася в приватній мистецькій школі у Варшаві. В 1931 році виїхала до Парижа на навчання до Академії малярства і скульптури Рудольфа Жульєна, де прожила чотири роки. Там же навчилася техніки темперного живопису та почала писати ікони. Вийшла заміж за студента Василя Спаського. В 1935 році повернулася додому, де пережила другу світову війну. В 1947 році переїхала до Острога Рівненської області, де надзвичайно плідно працювала майже усе своє життя. Особливою вважаю її працю над розписами церков.
Олена ГУМІНСЬКА,
старший науковий співробітник Державного архіву Рівненської області.
