Найвідоміший письменник з приставкою «рівненський» хоча багато років і живе під Києвом, проте про своїх земляків не забуває. Олександр Ірванець час від часу на малій сцені драмтеатру збирає місцевих шанувальників літератури, щоб або почитати свої вірші, або познайомити з друзями-передовиками української та неукраїнської літератури (Андрухович, Жадан, Уладзімер Арлов). Минулого тижня автор антиутопії «Рівне/Ровно: Стіна» розкрився у новій іпостасі — як перекладач.
На творчому вечорі, який цього разу відбувся у великому залі театру, Ірванець прочитав один свій новий вірш і невеликий уривок з п’єси. А решту часу присвятив читанню власних перекладів — зокрема, твору поляка Януша Гловацького, а також російського іронічного дитячого поета Олега Григор’єва. Читання книги «Гави і роззяви» взагалі мало маркетинговий підтекст — після закінчення «творчого звіту», як зустріч назвав сам автор, дитячу книгу повністю розкупили. — Ви показали себе з іншого, незвичного боку — як перекладач… — Так, я спеціально показався у такій ролі. Бо я ніколи ще не мав творчого вечора як перекладач. Коли я подивився, скільки книжок переклав, піднялися залишки волосся: книжка польського письменника Януша Гловацького — це вже мій сьомий переклад. Впевнений, що незабаром буде ще й восьмий. — Ви перекладали поляків, білорусів, росіянина… Якщо з російською мовою все зрозуміло, то білоруську та польську ви звідки знаєте? — Я їх просто вивчив… — Спеціально для перекладацької роботи? — Ні, це сталося раніше. Щодо польської, то в часи моєї юності, коли я, як і багато однолітків, цікавився рок-музикою, радянська преса, звісно, нічого достойного про рок не могла запропонувати. Але у нас у кіосках продавалися журнали з країн соцтабору — угорські, чехословацькі та польські. Коштували вони як сніданок у школі — 15 копійок. Я почав економити на сніданках і купувати ці видання. У моїй сім’ї польською ніхто не розмовляв, але у нас чомусь був польсько-російський словник. І я почав їх читати, почав розуміти складніші тексти — про рок-зірок, скандали з наркотиками, рецензії на останні альбоми. Але говорити я не міг, бо польська фонетика досить складна. Пізніше, працюючи в піонерському таборі, я познайомився з педагогами двох груп польських школярів. Вони побачили, що я їх розумію, й почали зі мною займатися. Це був 1979 рік, мені було вісімнадцять. Крім того, в існуючій досі книгарні «Дружба» у радянську добу продавалися фантастичні книги, які російською мовою майже не виходили — наприклад, Кафка! Я зрозумів, що можу читати настільки складні тексти. Тепер у моєї мами вдома, мабуть, найбільша в Рівному бібліотека польської літератури. Радянська цензура стежила за тим, щоб західні письменники не видавали мовами народів СРСР, а на книги видані соціалістичних країн дивилась крізь пальці. Я пам’ятаю випадок, коли в Ленінградському літературному інституті на парі професор починає нести якусь єресь про Франца Кафку, причому часто перекручуючи факти. Я з викладачем сперечався, після чого на перервах до мене підходили однокурсники і питали: «А ти що, Ірванець, Кафку читав? У вас, у хохлів, Кафку видали?». Я тоді вже забув, що насправді читав польською мовою, тому похвалився: видали. Вони оторопіли. Власне, деякі книжки я тоді читав і іншими мовами — «Портрет митця замолоду» Джеймса Джойса я прочитав чеською. А білоруську я вивчив, бо вона дуже схожа на українську. В цих двох мовах 87 відсотків спільних слів! Потім я «піднатаскався» в усіх слов’янських мовах. Тобто принаймні читати можу усіма: сербською, македонською, словацькою, болгарською, найважче із словенською. — На творчому вечорі ви анонсували вихід незабаром «Рівне/Ровно» сербською мовою. Може, й перекладали самостійно? — Та ні! Я можу впевнено заявити: неможливо перекласти себе на іншу мову, навіть якщо ти її знаєш досконало. Перекладати книгу на будь-яку мову повинен «native speaker», тобто людина, яка знає тамтешній сленг, гру слів тощо. — Я так розумію, ви все-таки пробували писати іноземними мовами… — Я пишу польською виступи на різні симпозіуми. Але свої твори ніколи не перекладав і не збираюся. Тому що наперед знаю результат.
