Найвідоміший естрадний «лисий» Олександр Розенбаум міг би в Рівне приїхати з однією гітарою, надривно відспівати свої найкращі пісні, зірвати шквал оплесків і нічого такого не вигадувати. Але професіонал — це професіонал. Щоб рівенский концерт, а з ним і ввесь український тур були неперевершеними, співак взяв із собою шістьох професійних музикантів, купу музичних апаратів — і повіз все це, щоб показати країні «Дивне життя».
«Странная жизнь» — таку назву має новий альбом співака. В ньому так само багато філософії та пафосу, але вже більш оптимістичного характеру, недарма головним мотивом пластинки є пісня «Мы живы». Публіка мала можливість оцінити нові пісні, але після того, як вже вкотре «зловити кайф» від розенбаумівської класики «На ковре из жёлтых листьев, в платьице простом...». На початку концерту ледь не кожна пісня супроводжувалася оваціями, адже було це до болю знайоме та рідне. Потім свої позиції на сцені зайняли музиканти, наймолодший серед яких має 47 років. Для знаючого меломана сюрпризом була участь двох музикантів — Олексія Дулькевича та Миколи Резанова, учасників легенду російського шансону, колективу «Братья Жемчужные» (з ними Розенбаум вже працював двадцять років тому). Лише для однієї пісні Розенбаум вимагав вивезти на сцену рояль, за яким і проспівав заголовну композицію альбому «Странная жизнь». А потім вже пішла череда блюзових і ритм-н-блюзових речей. Під завершення хтось із розчулених військових подарував кашкета, чим примусив співати, певне, незапланований новий «Марш музыкантского спецназа». Хітовий «Гоп-стоп» Розенбауму допомагав співати зал, або краще назвати «зведений хор великих і малих бандитських угруповань» — уявити собі загальну картину публіки, мабуть, неважко. Тричі музиканти планували сцену залишити, й тричі публіка цього не давала зробити, вимагаючи «Лєтать, так лєтать, я им помашу рукой...». А що ще треба, аби глядачу будь-якого соціального статусу і професії відчути себе якщо не щасливим, то принаймні емоційно задоволеним?
