Олександр Третяк: «Я керував містом у найважчий період»

3804 0

Ми у соцмережах:

Олександр Третяк: «Я керував містом у найважчий період»

Олександр Третяк перебуває останні свої години на посаді міського голови. Наразі відділ кадрів міськвиконкому очікує листа з канцелярії Апеляційного суду Рівненщини, де йтиметься про відставку керівника міста. З того моменту очільника Рівного буде усунуто, а його обов’язки виконуватиме секретар міської ради Віктор Шакирзян. Ми вирішили скористатися можливістю та зустрітися з Олександром Третяком, щоб запитати про його роботу за три роки на посаді.

— Перед засіданням суду першої інстанції ви опублікували допис на своїй сторінці у соціальних мережах. Коли його читаєш, то складається враження, що ви наперед знали, яким буде рішення суду…

— Так, я знав, яким буде рішення суду. Я знав, яким буде це рішення ще за кілька тижнів до його оголошення. Адже я маю чимало друзів у силовому блоці. Всі вони розповідали мені про те, що рішення про моє відсторонення уже написано. Десятого липня суддя міського суду Рівного Петро Денисюк лише формально його озвучив.

У цей день я перебував у робочому відрядженні у Німеччині в місті Ессен. Коли я вийшов із робочої зустрічі, то отримав повідомлення від адвоката про рішення суду. Воно аж ніяк мене не здивувало, але наробило резонансу серед європейців. Через це послу України в Німеччині Олексію Макеєву довелося пояснювати німцям, що сталося. Йому довелося «відбілювати» імідж України та перебувати разом зі мною під час підписання договору про співпрацю в Берліні. Німці не розуміли, що у нас відбувається з судами. Адже я не єдиний міський голова, кого так нахабно відсторонили. Після мене такі справи продовжаться. Бо такий курс обрала центральна влада, щоб завдати удару по місцевому самоврядуванню. Все це робиться під надуманими приводами. Ще трохи й ніхто не захоче працювати в органах місцевої влади. Як зараз працівники військкомату ловлять на вулиці за руку чоловіків, то так їм скоро доведеться ловити людей, щоб залучити на роботу в органи місцевого самоврядування.

— Яка реальна причина вашого відсторонення?

— З початку війни працівники ДБР, НАБУ, НАЗК повтікали та відсиджувалися у тилу в Чернівцях та Ужгороді. Поки міські голови організовували оборону міст, то вони ховалися, отримуючи колосальні зарплати. Тепер їм сказали, що уже пора працювати. Тому вони й почали імітувати діяльність. Хоч у 2021 році НАЗК мене перевіряло і дало відповідь, що я не маю ніякого конфлікту інтересів. Раптом у 2023 році вони вилізли із Закарпаття і сказали, що у мене є якісь порушення. Усі ці правоохоронці складають формальні справи проти місцевого самоврядування. Після цього суд робить свою злісну справу. В моєму випадку НАЗК дало лише інструмент, який використали політики місцевого та національного розливу. Так вони сфабрикували справу проти мене.

— Після свого відсторонення чи повернетеся ви на попередню роботу ректора духовної семінарії?

— Після відсторонення я нікуди не зникну ні з Рівного, ні з політичного життя міста. Буду й надалі підтримувати Збройні сили України. Сприятиму в залученні допомоги з-за кордону. Працюватиму на благо міста Рівного, Бога й країни. Попереду важка зима. Оскільки я за два цих роки здобув колосальний досвід, то максимально його використовуватиму. Адже немає сумніву, що росіяни будуть намагатися зірвати в Україні опалювальний сезон. Ресурсів у Рівному достатньо, щоб вистояти.

— Як тільки стало відомо про ваше відсторонення, то деякі люди, з якими ви працювали, почали писати у соціальних мережах, яким ви були поганим головою. Як ви ставитеся до таких дописів?

— Коли Ісус обирав собі друзів та апостолів, то навіть серед них виявився один зрадник. По-друге, скажу відверто, що я не бачив усіх дописів. Після рішення суду я отримав чимало слів підтримки. Наприклад, одним з перших, хто зі мною зв’язався, був депутат Святослав Клічук. Він був тією людиною, яка чи не найбільше мене критикувала у міській раді. Але він одним з перших надіслав мені повідомлення про підтримку. На мою думку, робочі відносини можуть бути різними. Але завжди потрібно залишатися людиною.

— Якби це залежало від вас, то кого б після себе ви залишили керувати містом?

— На щастя, ми живемо у демократичній країні. На наступних виборах рівняни самі оберуть того, кого вважатимуть за потрібне. У мене немає права когось призначати. Це право винятково народу України. Скажу лише про один нюанс, який я відчув, коли перебував у владі. Суспільство у нас дуже різнополярне. Навіть якби при владі був сам архангел Михаїл, то знайшлися б ті, які його критикували, що він не господарник.

— Які у вас відчуття за ці три роки роботи головою Рівного: гордість, жаль, що не встигли чогось зробити, чи сором за допущені помилки?

— Особисто я йду з посади з високо піднятою головою. Мені не соромно за ці три роки на посаді міського голови. Цей період був одним з найважчих у Рівному за останні 40–50 років. І я дуже гордий, що керував у цей час. Ви бачили, скільки за цей час проти мене вилили інформаційного бруду. Однак я людина інших цінностей, тому тяжко й самовіддано працював.

У період енергетичної кризи, коли росіяни завдали серйозних руйнувань нашій енергетичній системі, то мій робочий десь завершувався о 2-й годині ночі. А розпочинався уже о 4-й ранку, коли я розмовляв по телефону з рівнянами та їх заспокоював. Мені найбільше закарбувалося у пам’яті те, як ми готувалися до війни. Тоді уся центральна та обласна влади в один голос заявляли, що війни не буде.

Оскільки наші закордонні партнери говорили інакше, то до потенційних загроз я почав готуватися ще за три місяці до вторгнення. У листопаді та грудні ми активно обстежували бомбосховища. У січні почали проведення курсів першої домедичної допомоги. За два тижні до вторгнення президент Володимир Зеленський збирав усіх міських голів у Харкові, де переконував, що у нього все під контролем. Мовляв, ніякої війни не буде. Міські голови поверталися з тієї зустрічі у стані невідання. Пам’ятаю, як 12 лютого я звернувся у соціальних мережах до рівнян із закликом готувати «тривожні валізки». Це базовий рюкзак з ліхтариком, сухпайком і водичкою. Наступного дня на зустрічі керівників міст області почув — «паніку сіє дехто з тремтячим голосом». Замість того, щоб говорити про реальну підготовку до війни, нам розповідали про шашлик у травні. Але коли уже почалося вторгнення, то на закритій зустрічі з військовими із тремтячим голосом уже говорив не я.

— Чи робитимете ви спробу обратися головою на наступних місцевих виборах?

— Скажу чесно, що я про це ще не думав. Повторюсь, що я нікуди не зникаю з політичного життя Рівного. Для мене зараз головне — це перемога. Наперед загадувати не буду. Вибори уже можна буде проводити після завершення війни. Цілком припускаю, що на якихось виборах рівняни зможуть побачити у бюлетені прізвище Третяк.

— Говорять, що політика — це брудна справа. Маючи такий досвід, ви з цим погоджуєтеся?

— Ні, не погоджуюся. Політика — це мистецтво будувати відносини. Брудною політику роблять люди, які приходять у політику. Не треба боятися політики, треба боятися брудних людей, які йдуть в політику.

— Якби вас запитали — що найголовніше ви зробили для Рівного, то що б ви назвали?

— По-перше, я жив містом. Віддавав усього себе цій роботі. З відділу кадрів мені сказали, що за два останніх роки я не витратив жодного дня своєї відпустки. І це яскравий показник. Я пишаюся тим, що у найскладніший період COVID-19 на базі міської лікарні Рівного нам вдалося відкрити кисневу станцію. Завдяки цьому Рівне стало містом з найменшою смертністю від коронавірусу. Я пишаюся тим, що у 2022–2023 роки зі свого скромного бюджету Рівне змогло виділити на ЗСУ 550 мільйонів гривень. Хочу подякувати за це усім платникам податків обласного центру. У нас на підтримку української армії пішло 75% бюджету розвитку. Нам вдалося знайти баланс між розвитком Рівного та підтримкою армії. Вдалося займатися благоустроєм міста, підтримувати молодь, зберегти культуру та підтримувати спорт. Під час війни на стадіоні у Рівному проводять чемпіонат України з футболу. Надіюся, що на майбутній сесії міської ради депутати підтримають мою ініціативу із отримання кредиту для купівлі автобусів для міста. У мене ще залишилося чимало ідей, які не вдалося реалізувати.

— Чи спілкувалися ви з секретарем міської ради Віктором Шакирзяном про своє відсторонення?

— У мене була робоча нарада з усіма заступниками. На цю нараду я запросив Віктора Шакирзяна. Говорили відверто про життя міста. На нараді я дав настанови своїм заступникам, які потрібно у майбутньому підтримувати вектори розвитку Рівного та на чому тримати фокус уваги. Особлива увага була приділена підготовці до майбутньої зими. Вважаю, що цього року це стане найскладнішим викликом для команди влади.

Спілкувався Богдан СЛОНЕЦЬ.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також