Їй доля подарувала шанс — стати «зіркою», хоч і ненадовго, саме під Новий рік. Саме тоді побачили її по телебаченню вперше на зйомках програми »Караоке на майдані», вдруге — у програмі «Шанс» і втретє — в її фіналі. Рівнянка Олена Попач побувала у тому вирі подій, про який мріє багато хто із сучасної творчої молоді, але не має змоги там побувати.
— Як ти жила до «Шансу»? — Я — непосидюча активістка. З дитинства брала участь у різних конкурсах (навіть колись пісню у моєму виконанні можна було почути по радіо), у шкільних іграх КВК, що не закінчуються й досі. Справа в тому, що я зараз граю у команді КВК «Відчиніть, міліція» від Національної академії внутрішніх справ, де вже чотири роки навчаюся. В Рівному вчилася у середній школі №12 і закінчила її із золотою медаллю. — Ти стала відомою. Тебе побачила мільйонна аудиторія. Щось змінилося у твоєму житті? — Окрім «Караоке на майдані» і «Шансу», брала участь у таких проектах, як «Побачення всліпу» (виграну путівку в Підмосков’я так і не отримала), двічі в «LG Еврика» (переможець в номінації «Коник року»). Щось змінилося, але головне, що не змінилася я. Вважаю, що треба перш за все залишатися людиною. Інколи друзі дивуються, що мене оточували відомі зірки і продюсери, роблячи з мене зірку, а я не зазналася та спілкуюся з ними так, як завжди. Звичайно, приємно, коли мене впізнають на вулицях, просять автограф, пропонують сфотографуватися, і не тільки у Рівному, але й у Києві. — Які враження залишила у тебе участь у програмі «Шанс? — День виступу я провела як у казці, хоч до нього ніч пролежала у ліжку з високою температурою. До речі, дуже хочу подякувати лікарю Ларисі Мачеєвій за те, що тоді «поставила мене на ноги», і всім рівнянам, які хвилювалися за мене. Було приємно, що після гала-концерту підходили відомі люди, які мені допомагали й вболівали, зі словами: «Ти все одно найкраща». Хоча були й деякі неприємні моменти. Пісні підбирали такі, що не подобались, хоча потім все налагоджувалось. Справа в тому, що я не можу співати пісні без душі. Коли співаєш те, що подобається, воно і виходить краще. Також було, що ставили палки в колеса: то грим не такий, то вихід у купальнику пропонували, на що важко було погодитись. — «Зіркою» бути не хочеться? — Звичайно, хто ж не хоче стати «зіркою», але побувавши у цьому зірковому оточенні, зрозуміла, що у них життя не таке просте, як здається на перший погляд: вони рідко бачать свою сім’ю, рідних, часто знаходяться у стресових ситуаціях. Були пропозиції продовжити кар’єру співачки, але я хочу для початку утвердитися в цьому житті й створити сім’ю.
