Спершу капітан карного розшуку стверджував, що до скоєння ДТП непричетний, потім запевняв, що в людей не стріляв, а сам став жертвою грабіжників. В обох випадках йому не повірили, отож на лаву підсудних офіцер потрапить вдруге.
...Ця пригода трапилась ще у квітні 2004 року. Вночі до чергового Бродівського райвідділу міліції, що у Львівській області, зателефонувала медсестра райлікарні і повідомила, що від кафе «Партнер» до них потрапив чоловік з вогнепальним пораненням грудей. Не опритомнівши, потерпілий помер. Бродівська міліція почала шукати убивцю. За кілька годин оперативникам стало відоме прізвище підозрюваного. Він виявився міліціонером. Мирослав Козіцький, оперуповноважений карного розшуку Рівенського міського відділу міліції, сам розповів колегам про інцидент у Бродах. За версією капітана, він поїхав провідати батьків, які мешкають у Бродівському районі, а коли повертався, в нього спробували забрати мікроавтобус невідомі чоловіки. Щоб захистити своє життя, він змушений був стріляти з табельного пістолета «Макаров». Насправді ж події тієї ночі розгортались так. Увечері напередодні трагедії капітан пив пиво із своїм знайомим у сільському барі, потім вони поїхали у Броди, де замовили горілку. Віктор Чиж, працівник АЗС, з друзями також відпочивав у барі. Коли власник «Партнера» попросив відвідувачів покинути заклад, всі вийшли на вулицю. Там і стався конфлікт: місцеві чоловіки хотіли, щоб Козіцький їх підвіз додому, а той почав стріляти. Віктор Чиж, схопившись за живіт, впав на спину, а Мирослав втік з місця пригоди. Прокурор Бродівського району Юрій Клюнк повідомив тоді кореспонденту «РВ», що їм передали підозрюваного у вбивстві з Рівного лише після його наполегливої вимоги. А прес-секретар прокуратури Львівської області Мар’яна Гайовська додала, що у Бродах тієї ночі загинув Віктор Чиж, 27-річний працівник однієї з АЗС, який не був судимим та мав 6-річного сина. Прокуратура Бродівського району порушила кримінальну справу за фактом його навмисного вбивства. Тоді, у 2004 році, у Рівенському МВ УМВСУ сказали «РВ», що щиро здивовані вчинком 36-річного Мирослава, адже він ніколи не вирізнявся неврівноваженим характером. Втім, керівник обласного управління міліції, яким був на той час Михайло Цимбалюк, заявив нашій газеті, що за 10 років роботи у карному розшуку Мирослав Козіцький зарекомендував себе не зовсім позитивно. За цей час він мав 10 дисциплінарних стягнень за недобросовісне ставлення до службових обов’язків та нереагування на скоєння злочинів. Кілька років тому, зокрема, він був покараний за керування незареєстрованим транспортним засобом. За результатами атестації за перший квартал того року керівництво мало прийняти рішення, чи звільнити Козіцького з посади, чи з міліції взагалі. Та визначитись не встигли. Цимбалюк звільнив капітана з мотивацією «за грубі порушення службової дисципліни, які виразилися в самовільному виїзді Козіцького за межі Рівенської області, вживанні алкогольних напоїв, професійно неграмотних діях при застосуванні табельної вогнепальної зброї, які призвели до трагічних наслідків». Адвокат Павло Луцюк, який представляв інтереси родини загиблого Віктора Чижа у суді, повідомив «РВ»: — Восени цього року Бродівський районний суд Львівської області визнав Мирослава Козіцького винним у навмисному вбивстві та засудив до 10 років позбавлення волі, відбуття покарання засудженому суд рахував з часу його затримання, тобто з 4 квітня 2004 року. Суд також частково задовольнив цивільні позови дружини загиблого, його батьків, бабусі та сестри до підсудного про відшкодування моральної шкоди. Підсудний винним себе у вбивстві Чижа не визнав та вперто стверджував, що у людей не стріляв, а лише захищав свій мікроавтобус, який в нього намагались забрати. Як і варто було очікувати, вирок суду він вже оскаржив в Апеляційний суд Львівської області. Щойно завершиться розгляд цієї справи, як Козіцький потрапить на лаву підсудних вдруге. Цього разу — за порушення Правил дорожнього руху. Ще до бродівської пригоди він скоїв ДТП в Сарненському районі. Перебуваючи за кермом мікроавтобуса, він підбив зустрічне авто — люди, які були в його салоні, отримали травми. Перебуваючи на підписці про невиїзд, капітан не з’являвся до слідчих. Якби керівництво міліції одразу дало належну оцінку поведінці свого підлеглого, бродівської трагедії могло б не бути.
