Оаза серед цементного пилу
Охайно підстрижена травичка, доглянуті декоративні деревця, приємний аромат квітів, фонтанчики та альтанки… Це все, хоч і невелика, але доглянута територія клініки. Тут, подалі від міської метушні, дев’ять років тому з’явився приватний медичний центр заслуженого лікаря України Петра Тарасюка. Починалося все з косметологічних та пластичних операцій. Тепер же тут є і лазерна хірургія, проводять і ендоскопічні операції лор-органів. Є навіть дитяча оториноларингологія.
В адміністрації закладу не приховують — планували цього року відкрити на другому поверсі ще ціле відділення дитячої хірургії та лапароскопії, втім, вимушені були призупинити цей процес. А все через нещодавно зведений поряд бетонний завод.
— Оперативні втручання на черевній порожнині потребують неабиякої стерильності, — розповідає директор медичного центру Петро Тарасюк. — Від цього залежить процес виходу пацієнтів з післяопераційного стану і швидкість загоєння ран. А після запуску бетонного заводу ми навіть провітрити операційну нормально не можемо. Бо будь-яке висипання щебеню, завантаження елеватора бетонного заводу цементом — і весь пил та бруд летять у наш бік. Добре, хоч маємо потужні витяжки з повітряними фільтрами, які тепер змушені значно частіше міняти, ніж раніше.
«Хочеш — судись, хочеш — ні, але бетонний завод тут буде!»
Щоб дізнатися, наскільки будівництво бетонного заводу в такий близькості від медичного закладу є законним, юристи клініки звернулися із запитами до різних контролюючих інстанцій. І яким було здивування, коли у Держпродспоживслужбі дали відповідь, що ця земля не передбачена для промислового виробництва. Підтвердили це і в Шпанівській ОТГ, на території якої знаходиться ця земля. Кажуть — ніхто її цільове призначення під промислове виробництво не змінював. Та й не міг змінити, бо поряд (всього за 30 метрів) знаходяться земельні ділянки воїнів АТО, а трохи далі — земля під житлове будівництво. Відтак бетонний завод зведений там незаконно.
Петро Тарасюк не приховує — добре знає того, хто так нахабно наплював на всі санітарні норми і порушив закон. І від того лікарю ще більш огидно.
— Знаю, що з самого початку ця земельна ділянка бралася під магазин та стоянку автомобілів, — продовжує наш співрозмовник. — Будь ласка, ніхто й не заперечував би. Але буквально два місяці тому приходить до мене ексначальник колишньої обласної ДАІ, а нині працівник ГУНП в Рівненській області, полковник Олександр Семенюк і заявляє: «Цей бетонний завод — мій! Хочеш судись зі мною, хочеш не судись, але він тут буде стояти і крапка!». Якщо так чинить людина, яка працює в структурі, що має охороняти закон, то про що взагалі можна говорити далі?
Завод-примара
Сам же пан Семенюк попри те, що його службове авто та інші автомобілі Нацполіції на синіх номерах неодноразово бачили в тих краях, у спілкуванні з журналістами свою причетність до цього бетонного заводу заперечує. Мовляв, я не я і хата не моя.
— Ні, це не мій завод! Я не знаю, який завод там ще будується, — сухо відповів телефоном заступник начальника центру обслуговування ГУНП в Рівненській області — начальник автотранспортного відділення Олександр Семенюк і поклав слухавку.
А от витяг з офіційного реєстру речових прав свідчить зовсім про інше — власником цієї земельної ділянки, що не передбачена для будівництва заводу, є Семенюк Людмила Володимирівна, дружина рідного брата Олександра Семенюка.
Проте, як виявилося, жінка теж нічого не знає про бетонний завод, який вже повним ходом працює на її землі.
— Доброго дня, пані Людмило, хотіли б запитати, що у вас на тій ділянці в Бармаках будується?
— Ще нічого!
— А що планували побудувати?
— Ще нічого!
— А ви знаєте, що на ній зараз працює бетонний завод?
…(кинула слухавку. — Авт.)
Без Феміди ніяк?
Поки переповнені бетоновози по кілька разів на день їздять ледь не під самими вікнами медичного закладу, розбиваючи дорогу, юристи медичного закладу звернулися зі скаргами в усі можливі інстанції. Тепер збирають офіційні відповіді, щоб вже з ними далі відстоювати права у суді. Бо в те, що питання буде вирішено у добровільному порядку, адміністрація клініки вже не дуже вірить.
