Оптимізація, профорієнтація та модернізація

1226 0

Ми у соцмережах:

Оптимізація, профорієнтація та модернізація

Цьогоріч під «оптимізацію» — так тепер називають процес скорочення, закриття та об’єднання — в Рівненській області підпадають 54 малі школи. На цю тему начальник обласного управління освіти й науки Іван Вєтров говорить дуже неохоче і запевняє, якщо учням шкіл, які підпадають під «оптимізацію», не запропонують кращих умов, ніж вони мають, школу не закриють. Тому п. Вєтров не конкретизує, де і які саме школи можуть закрити.

54 школи закриють Цьогоріч під «оптимізацію» — так тепер називають процес скорочення, закриття та об’єднання — в Рівненській області підпадають 54 малі школи. На цю тему начальник обласного управління освіти й науки Іван Вєтров говорить дуже неохоче і запевняє, якщо учням шкіл, які підпадають під «оптимізацію», не запропонують кращих умов, ніж вони мають, школу не закриють. Тому п. Вєтров не конкретизує, де і які саме школи можуть закрити. Зазвичай батьки дітей не вітають таких заходів. У нашій області нині працює близько 40 початкових шкіл, в яких навчається до 20 учнів (є серед них школи, в яких 3-6 дітей), стільки ж неповних середніх, які відвідує до 40 дітей, та ще 20 повних загальноосвітніх закладів на 100 учнів. — У селах, де народжуваність зростає, шкіл не закриватимуть, — запевняє п. Вєтров, - це взагалі питання громади, закривати школу чи ні. Якщо у сусідньому селі за 5-7 кілометрів є значно краща школа, ми переконуємо батьків, що там їхні діти отримають більш якісну освіту. Годі й казати про якість освіти у школах, де лише кілька дітей. Можливо, будемо об’єднувати дві в одну. Але у віддалених селах, до яких немає нормальних доріг і регулярного транспортного сполучення, ми шкіл не закриємо. Якщо ж розглянути питання у фінансовій площині, то в середньому в області річне навчання однієї дитини обходиться бюджетам у 4-6 тисяч гривень, а в маленьких школах, де значно нижча якість освіти, обходиться у кілька разів дорожче — до 16 тисяч гривень на одну дитину.

Шкільних автобусів є половина від потреби Підвозити на навчання в школи нині в області потрібно понад 14 тисяч учнів. Майже половина дітей доїжджають шкільними автобусами, їх в області 95. Ще майже п’ять тисяч учнів добираються до шкіл рейсовими маршрутками, а ті, що живуть кілометрів за три від школи, ходять пішки. За підрахунками облдержадміністрації, кожен десятий учень з тих, хто самостійно добирається до школи — піший. Перспектива найближчих років у сільських школярів така ж сама, тобто автобусами забезпечити лише обіцяють, може, років за п’ять. Торік коштом держбюджету було придбано 4 автобуси, їх відправили у Гощанський, Дубенський, Острозький та Радивилівський райони, ще 2 автобуси купили коштом Світового банку, на них возять дітей у Костопільському та Рокитнівському районах. Цьогоріч облдержадміністрація сподівається на 2,7 мільйона гривень з держбюджету, і навіть якщо ці гроші надійдуть, їх вистачить лише на 9 автобусів (один коштує близько 300 тисяч гривень). Яким школам їх виділять — зараз навіть не кажуть, будуть враховувати кількість дітей, яких мають ними возити, наявність рейсових маршруток та можливе охоплення якомога більшої кількості сіл одним автобусом. Загалом шкільних автобусів для області потрібно ще не менше 90, бо й ті, що є, поступово зношуються й виходять з ладу. Іван Вєтров сподівається, що районні адміністрації виділять кошти на автобуси. Тільки це буде далеко не стільки, скільки насправді потрібно. Зараз один автобус працює на 1-6 сіл, і найбільше їх курсує в Сарненському районі.

Усе ще не вистачає підручників Бракує школам і підручників, це питання не втрачає актуальності упродовж років. Через брак грошей та колишні борги торік не було видрукувано 20 найменувань підручників для 10 класу. Цьогоріч в держбюджеті передбачено 120 мільйонів гривень на видання підручників для 11 класу, але цієї суми не вистачить, аби забезпечити потреби усіх 11-класників, а також додрукувати вже згадані підручники для 10 класу. А ще потрібно оновити навчальну літературу для 3 класу. Ще більший дефіцит відчувають спеціальні заклади для дітей з вадами розвитку. З цього приводу обласна рада на своїй останній сесії звернулася до Кабміну з проханням «вжити заходів». Упродовж 2006-2010 років підручники для дітей з особливими потребами надходили лише з окремих предметів для окремих класів. Найбільше підручників та посібників надійшло в заклади, де навчаються діти зі зниженим слухом та зором, а діти з вадами мови спеціальної літератури взагалі не отримували. Загалом вони забезпечені навчальною літературою на 40-60%. Альтернативою Іван Вєтров вважає, наприклад, лінгафонний кабінет, торік його за 65 тисяч гривень, виділених з бюджету області, обладнали у Мізоцькій школі-інтернаті для дітей з вадами психічного розвитку та мовлення. Ще 90 тисяч гривень витрачено на придбання слухових апаратів для дітей, стільки ж планується витратити й цього року. Перед управліннями освіти міністерство ставить завдання впроваджувати інклюзивну освіту, тобто щоб діти з вадами розвитку навчалися в загальноосвітніх, а не в спеціалізованих школах, якщо їхнє захворювання це дозволяє. Тільки-от школи до цього не готові. — У школах в Європі умови для дітей з обмеженими можливостями вражають, — каже Іван Вєтров, — а в нас хоч і всі обладнати пандусами, то як до них дістатися, якщо до самої школи треба метрів 300 по піску чи багнюці брести? Немає у школах ні ліфтів, ні підйомників для тих, хто пересувається на візках. Підйомники насправді не такі й дорогі і широко використовуються на Заході.

Держзамовлення «уріжуть» менше»? Цього року школи області випустять 9,5 тисячі 11-класників, і це на півтори тисячі менше, ніж торік. Але це явище спостерігається щороку, запевняє п. Вєтров, — у минулі роки випускників щоразу ставало на 5-6 тисяч менше. А через років п’ять очікується зростання їхнього числа у зв’язку із збільшенням народжуваності. Саме з цієї причини до Мінпраці було надіслано прохання переглянути відсоток зменшення держзамовлення для вищих навчальних закладів нашої області. Міністерство це прохання прийняло, тож якщо в інших областях державні місця можуть скоротити на 42%, то у нас очікується зменшення до 13%, а на окремі спеціальності — до 5%. Особливостями цьогорічної вступної кампанії є запровадження експерименту у вигляді електронного вступу (лише на рівень бакалавра), окремо контролюватиметься цільовий прийом абітурієнтів із сільської місцевості. Переможцям всеукраїнських олімпіад та членам Малої академії наук, що захистили науково-дослідні роботи, нараховуватимуть додаткові бали — 50, 30 та 20, відповідно, за 1,2 та 3 місця. Абітурієнтам, які закінчили школу до 2007 року, дозволяється вступати і на заочне, й на стаціонарне навчання за іспитами навчального закладу, а не за результатами тестування, якого в ті роки ще не було.

Профтехучилища теж «оптимізують» Оптимізують цього року й про­фе­сійно-технічну освіту. Раніше її фінансували з держбюджету, а з 2011 року цей тягар перекладено на обласний бюджет, можливості якого дуже обмежені, фінансування перейшло з дефіцитом у 7 мільйонів гривень. Обласний бюджет зможе виділяти гроші лише на деякі статті. Набір на непопулярні спеціальності в училищах можуть скоротити або об’єднати заклади, в яких недобір. Практики на виробництві тепер не буде, хіба лише на базі самих закладів, або її можуть замінити безплатним стажуванням. Тобто якщо училище має власний цех чи перукарню, де студенти навчалися, то там же вони й практику відбуватимуть. Водночас облдержадміністрація пишається тим, як за сприяння Міносвіти та Академії педагогічних наук провела першу Всеукраїнську відеоконференцію «Модернізація освіти для сталого розвитку», як усі відзначили актуальність проблематики й новаторський формат обговорення, яку численну аудиторію залучили, аж глядача з Іраку та США. А на квітень заплановано другу таку конференцію. Тільки про всі ці новації з незрозумілими для багатьох словами навряд чи хоч колись дізнаються самі учасники процесу модернізації. Ні школярі, що не мають автобуса та мощеної дороги, пішки чимчикують по бездоріжжю до школи, в якій хронічно бракує підручників, книг, м’ячів та багато іншого. Ні студенти училищ, вчити яких в держави забракло коштів, ні університетів, де здобувати вищу освіту невдовзі доведеться лише за батьківські гроші.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також