Багато кольорів, деталей, образів подекуди настільки безтурботних і наївних, що здається, ніби їхній автор дитина — таке перше враження від виставки Остапа Патика. «Емоційність» картин притягує, викликає усмішку. А пейзажі надихають на мандри.
— Крайня північна точка, де я малював, — Гельсінкі, найбільш східна — Китай, західна — Брюссель, того року був в Іспанії та Португалії, — зізнався на відкритті своєї виставки Остап Патик.
Художник не приховує: одна з його найулюбленіших тем натюрмортів — квіти. «Розквітають» на стінах галереї «Розбурхані іриси», «Соняшники». Рослин на полотнах так багато, що складається враження, ніби в живописця «закінчилися» вази для його улюблених тюльпанів та нарцисів. Тому зображає він їх на своїх полотнах у найрізноманітніших горщиках і навіть у чайнику.
Навіюють роздуми та фантазії орнаментальні, писанкові мотиви на полотнах «Чотири дороги», «Передчуття весни», «Акула на карнавалі», «Великдень».
Також днями в галереї відбулася презентація арт-видання про батька Остапа Патика — легендарного художника, класика і творця історії мистецтва, народного і заслуженого художника України, лауреата Шевченківської премії Володимира Патика.
Окрема виставка діє і в клубному кафе «Євро-Арт». Художниця Ziroton Kel`ner презентує тут свої картини та колекцію капелюхів.
